У 2001 році ЮНЕСКО заснувала Всесвітній день науки, проголосивши його на загальній конференції. Отож,10 листопада – Всесвітній день науки в ім’я миру та розвитку (World Science Day for Peace and Development), відзначається з метою підвищити усвідомлення громадськістю в усьому світі користі науки.
У глобальному масштабі цей день був уперше відзначений 10 листопада 2002 року.
Всесвітній день науки за мир та розвиток покликаний підкреслити важливу роль науки в суспільстві і необхідність участі широкої громадськості в обговоренні нових наукових питань. Цей День також підкреслює важливість і актуальність науки у повсякденному житті.
Об’єднуючи науку та суспільство, Всесвітній день науки за мир і розвиток має на меті забезпечити громадянам отримання інформації про нові тенденції в сфері науки, підкреслюючи одночасно роль вчених у розширенні нашого розуміння дивовижності й незахищеності планети та створенні більш стійкого суспільства.
Цей Всесвітній день надає можливість мобілізувати всі зацікавлені сторони навколо теми науки за мир і розвиток – від державних діячів до представників ЗМІ та учнів шкіл.
Завдання Всесвітнього дня науки за мир і розвиток:
підвищити поінформованість громадськості про роль науки для мирного та сталого розвитку суспільств;
заохочувати національну і міжнародну солідарність в інтересах спільного використання наукових досягнень різними країнами;
відновити національний і міжнародний обов’язок використовувати науку на благо суспільства;
привернути увагу до викликів, з якими стикається наука, а також збільшити підтримку наукової діяльності.
Тема Дня 2020 року – «Наука заради суспільства та спільно з ним», яка цьогоріч спрямована на спільну боротьбу з пандемією.
Протягом усієї цієї безпрецедентної кризи ЮНЕСКО, як установа ООН, що має мандат в сфері науки, прагнула зміцнити міжнародне співробітництво в науковій сфері. Діяльність ЮНЕСКО у зв'язку з COVID-19 зосереджена на трьох основних напрямах:
Сприяння міжнародному науковому співробітництву;
Забезпечення доступу до води;
Підтримка заходів із захисту навколишнього середовища.
Першопричиною проведення Всесвітнього дня науки за мир і розвиток є величезне значення ролі науки і науковців у створенні стійкого суспільства, а також необхідність інформування громадян про досягнення науки та їх участі в ній.
Сучасний світ – це світ технологій. Тому зростає у суспільстві роль природничих наук.
Але історична наука, яка формує світогляд, залишає за собою важливу роль у суспільстві.
Історія взагалі, а історія України зокрема, виконує декілька соціально значимих функцій. 1. Пізнавальна: полягає в самому вивченні історичного шляху країн, народів і в об'єктивно-істинному відображенні всіх явищ і процесів, що складають історію людства.
2. Практично-політична: історія як наука, виявляючи на основі теоретичного усвідомлення історичних фактів закономірності розвитку суспільства, допомагає виробити науково обґрунтований політичний курс, запобігати суб'єктивним рішенням.
3. Світоглядна: історія надає документально точну інформацію про видатні події минулого, діячів, яким суспільство завдячує своїм розвитком.
4. Виховна: знання історії України формує якості громадянина – патріотизм, показує роль народу і окремих історичних осіб у розвитку суспільства, дозволяє пізнати здобутки людства в їх розвитку, зрозуміти такі категорії, як честь, суспільний обов'язок, дозволяє бачити вади і недоліки суспільства і людей, їх вплив на людські долі.
Під змістом сучасної історичної освіти розуміють систему наукових знань про історію людського суспільства, практичних умінь, навичок та способів діяльності, досвіду творчої діяльності, ціннісних орієнтацій. Знання – перевірені суспільно-історичною практикою результати процесу пізнання.
Історичні знання – це сукупність відкритих історичних наукових фактів та сформованих на їхній основі уявлень, понять, суджень, умовиводів, концепцій і теорій.
Учні, опановуючи історичний матеріал, набувають власні історичні знання, які знаходять своє відображення в уявленнях, поняттях, судженнях та умовиводах учнів.
Історична наука – динамічна система знань про минулий людський досвід, вона завжди функціонує в межах культури певного суспільства, «перетворюючи» минуле в компонент його самосвідомості.
Тож, які б «технічні новинки», нанотехнології не заповнювали науковий простір сьогодні, історична наука залишається важливою складовою фундаменту формування світогляду.Сучасна історична освіта залишатиметься актуальною в контексті Всесвітнього дня науки.
М.В.Семенова
