Рідний край, рідна земля, Батьківщина... Які це прості, прекрасні й святі слова! Україна для кожного з нас – це Батьківщина, подібна до величезного дерева, на якому не порахувати листя. I усе, що ми робимо доброго, додає йому сили. Але будь-яке дерево має корені. Без коренів його повалив би навіть несильний вітер. Корені живлять дерево, зв’язують його із землею. Корені – це те, чим ми жили вчора, рік тому, чим живемо сьогодні й зможемо жити завтра. Це наша історія. Ми – свідки історії, а історія – це ми…
Ми – УКРАЇНЦІ! Наша Батьківщина – УКРАЇНА! Наша земля – УКРАЇНСЬКА! Наш рід – УКРАЇНСЬКИЙ! Як важливо зрозуміти такі прості формули кожному, а особливо нашій молоді! Усвідомлення цих істин як цінностей і робить народ НАЦІЄЮ! До таких висновків дійшли й учні другого курсу математичного А класу під час години спілкування у формі круглого столу, присвяченій Дню Соборності України.
«Для мене бути українцем – означає бути частиною свого народу!»
«Для мене бути українцем – це пишатися тим, що я є частиною незламної нації!»
«Для мене бути українцем – це бути єдиним зі своїм народом!»
«Для мене бути українкою – це відчувати свій народ».
«Для мене бути українцем – це допомагати усім, хто цього потребує».
«Для мене бути українцем – поважати й пропагувати українське всюди».
«Для мене бути українцем – це навчатися заради майбутнього своєї держави!»
«Для мене бути українкою – означає жити й дихати разом з Україною».
Ці слова свідомо й щиро линули з вуст ліцеїстів, молодого покоління, яке готове творити майбутнє! У кожного з них у серці живе Україна! Вони – нащадки великої незламної нації, яка завжди буде вільною й нескореною!
