Обдаровані учні ліцею мають можливість реалізувати свій творчий і дослідницький потенціал ставши учасниками Ліцейського наукового товариства. Мета його діяльності – написання наукової роботи Малої академії наук України, а фіналом є Всеукраїнський конкурс-захист науково-дослідницьких робіт учнів – членів Малої академії наук.
Учнівські роботи виконуються в повній відповідності до сучасних вимоги до наукових досліджень, включаючи розробку методології та унікальність підходу до конкретної проблематики. Особливістю робіт МАН є те, що вони хоч і мають проблемно-пошуковий характер, але відповідають віковим інтересам та пізнавальним можливостям учасників.
Дослідження пишеться й оформляється з урахуванням чітких вимог (розміщені на сайті Малої академії наук), які постійно коригуються і оновлюються.
Конкурсна робота МАН ґрунтується на певній науковій та джерельній базі, але обов’язково повинна містити дані особисто проведених досліджень актуальних наукових проблем.
У роботі чітко визначається мета, об’єкт і предмет дослідження, завдання, методика дослідження, відмінності і переваги нових підходів і результатів, запропонованих юним дослідником.
Робота пишеться суто в науковому стилі, виклад – логічний, грамотний, аргументований, без загальних міркувань і бездоказових тверджень. Обов’язково визначаються конкретні результати та вказуються подальші перспективи дослідження.
Одним з найважливіших моментів у підготовці конкурсної роботи МАН є правильний вибір теми дослідження. Тема повинна бути одночасно цікавою самому конкурсанту і бути актуальною науковою проблемою. Найкраще вибирати теми мало вивчені, але представляють великий інтерес для наукової сфери, можна досліджувати якусь невелику частину більшої, глобальної проблеми. Молодий науковець-історик не повинен боятися бути оригінальним і робити несподівані висновки.
Особливістю дослідження з історії є його джерельна база. Одним із сучасних методів дослідження є метод усної історії – повідомлення (свідчення) людей, колишніх учaсників aбо свідків конкретної історичної події, їхні індивідуaльні переживaння (погляди, переконaння), що стосуються конкретного історичного періоду чи процесу.
Науково-дослідницька робота у переліку використаної літератури поєднує джерельну та історіографічну бази. Умовно він складається з декількох частин: першоджерела (літописи, писемні джерела стародавніх авторів); україномовні джерела; архівні джерела, кіно-, фото-,фонодокументи; іншомовні джерела; монографії; періодичні видання; мемуарна література; Інтернет-джерела.
Історія постійно надає науковцям теми досліджень: з’являються нові джерела, нові підходи, нові акценти, відбувається переоцінка.
Історія завжди матиме актуальні теми для робіт МАН.
Марина СЕМЕНОВА
