Сьогоднішній урок української літератури був особливим, відрізнявся від усіх попередніх. Цікавість його полягала в тому, що ми дискутували один з одним на дуже актуальну тему про соціальний стан людини. Було почуто безліч різних, унікальних думок та поглядів. Але кожен із нас прийшов до висновку, що справа не в тому до якого соціального стану ти належиш, а в тому, як ти себе позиціонуєш. На жаль, дуже часто люди намагаються показати себе інакшими, ніж є насправд . Причин дійсно дуже багато. Дехто соромиться свого соціального стану, а декому не зручно про це розмовляти в колі більш високопоставлених осіб.
Ми не тільки робили припущення, чому таке відбувається, а й намагалися дати пораду, у першу чергу собі. Отже, спершу потрібно розібратися й зрозуміти, що ж таке соціальний стан для тебе. Це певна професія, рівень знань, гроші чи щось інше? Завжди потрібно прагнути розвиватися, іти вперед, ставити собі нові цілі та мріяти, але для цього зовсім не обов’язково удавати з себе того, ким тебе хочуть бачити інші. Це справді буде виглядати смішно, у літературі можна знайти безліч яскравих прикладів, що підтвердять наше припущення. Із будь – якою професією, у будь- якій країні можна поводити себе гідно та вишукано. І тут уже справа зовсім не в людях та середовищі, справа в тобі!
Людина і є основним фактором, по якому всі інші складуть про неї враження. Неважливо скільки заробляє людина, якого вона зросту та національності, у кожного різна поведінка, відповідно й враження лишаються після комунікації з людиною, а не після ознайомлення з її соціальним станом.
Соціальний стан – дуже абстрактне явище, не можна відносити людей до якихось певних галузей, та вішати на них ярлики. Досить часто ми помиляємося, тому не варто робити висновки про людину, не поспілкувавшися з нею.
Учениця І курсу історичного класу Падалка В.
