Весняне сонце роздає привіти

Промінням щирості і людського тепла.

Від його погляду поширюються квіти,

Берізка вітру шепче: Я твоя.

Лише для тебе я живу, мій пане,

Вдягаю шати пишні, осяйні.

Любити буду, скільки серця стане,

А ні – то десь помру на крушині…

Та вітер хоче тільки пустувати,

Погратися й полинуть за моря.

Берізко мила, не потрібно сумувати:

Для тебе буде ще світить зоря.

Літературна кав'ярня гостинно відкрила свої двері для креативних викладачів ліцею, де ми насолоджувалися  не лише кавою, а й чудовою поезією. Поезією, яка співає, грає, міниться різними барвами. Так, барвами. Бо кожен вірш – це окрема фарба, окрема пелюстка квітки, яку сьогодні ми малювали.

Залишивши всі негаразди за межами кав'ярні, пані та панове перетворилися на митців, що тонко відчувають поезію, її колір, її настрій, її смак, її аромат.

Перша пелюстка поетичної квітки мала білий колір, колір початку, колір долі

Я вибрала Долю собі сама.
І що зі мною не станеться, –
у мене жодних претензій нема
до Долі – моєї обраниці.

Сильна особистість сама обирає собі долю, сама вимальовує собі життєвий шлях.

У О. Гончара є твір «За мить щастя», де український солдат закохується у мадярку. Сашко та Лорі не розуміють мови один одного, але їхні очі яскраво та красномовно говорять. Очима багато можна сказати, а тим паче закоханими очима.

Очима ти сказав мені: люблю.
Душа складала свій тяжкий екзамен.
Мов тихий дзвін гірського кришталю,
несказане лишилось несказанним.

До білої пелюстки додається рожева, невинна, ніжна, тендітна.

Кожен із присутніх намагався зрозуміти, що таке кохання. Думки були різні. Це і світло, це і радість, це і сум, це і прекрасна отрута

Такої дивної отрути
я ще ніколи не пила.

Коричнева пелюстка з домішками перламутру приєдналася до нашої квітки. А романтика йшла своїм ходом.
Колись, дуже давно, один юнак на своєму життєвому шляху зустрів блакитнооку білявку Констанцію. Дуже довго він не міг до неї підійти, а тільки писав листи, де були слова кохання. Згодом вони зустрілися, довго гуляли, розмовляли, цілувалися…. Цей блакитний погляд на все життя лишиться в серці Володимира Сосюри.

Ночі ті, та гітара й жоржини,
може, сняться тепер і тобі...
Сині очі в моєї дружини,
а у тебе були голубі.

Синя пелюстка прилинула до квітки, як символ всеохоплюючого кохання.

Зупинка, зустріч, погляд, привітання…

Вуста чужі, і ти чужий стоїш.

Із мого серця линуть лиш зітхання,

А ти … а ти… а ти чомусь мовчиш.

Чи довго так стояли ми, не знаю…

Зупинка, зустріч, очі та сльоза.

Не йди, коханий, поглядом благала,

Ну а душа згиналась, як лоза.

Що буде далі, як я буду жити?

Чи буде знову на душі весна?

Чи, може, сльози очі будуть лити,

І мить назавжди відійде ясна?...

Різнобарвні пелюстки насичували нашу поетичну квітку. Зелена, червона, жовта, помаранчева, сріблиста, фіолетова, червона з жовтим полиском – неймовірна хуртовина, що змушує душу й плакати, і сміятися. Так хотілося крикнути: «Боже, зупини час, дай насолодитися миттю». Але… Нічого не потрібно зупиняти. Усе йде, як іде: змінюється, кращає. Усе живе!.

Все повторялось: і краса, й потворність.
Усе було: асфальти й спориші.
Поезія — це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі.

Учитель української літератури

Тетяна Даньшина

Стелиться туман над річкою, впали роси у траву,

Моє місто прокидається і крокує у весну.

Я люблю ходити стежкою біля тихого Остра,

В сквері з Гоголем помріяти, йти з Лисянським в майбуття.

Древні храми оновляються, грають сонцем куполів,

Моє місто прокидається, я крокую разом з ним!

Відбувся другий, фінальний, тур   історико-пізнавального фестивалю «Пазли історії Ніжина», у якому переможці першого етапу представили проєкти з теми: «Ніжин – одне із семи чудес України» (назва історично обґрунтована:  у 2007 році відбулась загальнонаціональна акція «7 чудес України», в якій  місто Ніжин стало переможцем у номінації «Сім  історичних міст та містечок України»).

Наша команда «Історичні гурмани» (а вивчення історії рідного міста – справа справжніх гурманів!) підготувала  та захистила проєкт під назвою «Пазли Ніжина». Над реалізацією ідеї наполегливо й творчо працювали ліцеїсти-першокурсники Боришкевич Катерина, Литовченко Богдана, Гордієнко Тимур, Олійник Анатолій, учитель історії Вікторія Диченко, педагог-організатор Ганна Філь.

Дякуємо учасникам за успішний виступ-захист і вітаємо команду із зайнятим 2 місцем!

Наш проєкт – інформаційно-рекламний, реалізовує ідею складання 7  символічних пазлів, які поєднують в єдине ціле   різні аспекти життя нашого міста:                     

Ніжин історичний

Ніжин незалежний

Ніжин волонтерський

Ніжин духовно-культурний

Ніжин неймовірний

Ніжин гордий

Ніжин майбутній

Тож складаймо разом пазли історії  Ніжина (усім –  пізнавального перегляду)!

Марина СЕМЕНОВА,ЗДНВР

Українська пісня, слово, гумор, ритм... Побут, колорит, звичаї, традиції... Це те, чим ми пишаємося, що бережемо віками й за що боремося сьогодні... Це бездонна душа української нації – щира й відкрита, мужня й нескорена!

У цьому ще раз змогли переконатися гості, які завітали до світлиці, де всіх запашним короваєм привітно зустрічали ліцеїсти та справжні господині (пані Анна та пані Марина). У затишній оселі, прикрашеній рушниками, вишитими жіночими руками з любов’ю, ніжністю та молитвами, линуло УКРАЇНСЬКЕ слово, звучала УКРАЇНСЬКА пісня, веселив УКРАЇНСЬКИЙ гумор, грали УКРАЇНСЬКІ музики та зігрівав запальний УКРАЇНСЬКИЙ танок у майстерній грі талановитої, артистичної, чудової молоді ліцею!

У  фіналі   свята першокурсників із «Однією калиною» до зали завітала весна, а зі словами «Слава Україні! Героям Слава!» фінальної пісні  другокурсників – упевненість у тому, що УКРАЇНСЬКА НАЦІЯ вистоїть, попри все! Бо ми – ті, хто вміють слухати, відчувати, цінувати! Співати в печалі й радості, сміятися на зло ворогам, жити й берегти те, що виборювали й про що дбали віками, перемагати й знову йти до ПЕРЕМОГИ, як це й роблять наші ліцеїсти!

Пишаємось досягненнями  учасників  заходів національно-патріотичного спрямування – учнів, які підкорюють вершини і СЛОВОМ, і ДІЛОМ.  Сертифікати фіналістів Всеукраїнського марафону з української мови отримали: Катерина Голуб, учениця 1 курсу математичного А класу; Єлизавета Кононенко, Марія Олефір, Дарина Татаренко – учениці 1 курсу лінгвістичного класу; Богдан Татаренко, учень 1 курсу історичного класу; Катерина Тригуб, учениця 2 курсу лінгвістичного класу; Ольга Бублик, учениця 2 курсу історичного класу. Грамотою за перемогу в загальноліцейському конкурсі есе «STEM очима ліцеїстів» було нагороджено Вероніку Рашко, ученицю 1 курсу математичного А класу; за 2 місце – Катерину Боришкевич, ученицю 1 курсу природничого класу; за 3 місце – Вікторію Руколянську, ученицю 1 курсу лінгвістичного класу. Дипломи лауреатів Всеукраїнського конкурсу есе «Війна за СВІЙ шлях!» отримали Катерина Голуб, Вероніка Рашко, Михайло Дубровний (учні 1 курсу математичного А класу) та Богдана Литовченко, учениця 1 курсу природничого класу.

Подяку за підготовку учасників  Всеукраїнського конкурсу на написання есе «Війна за СВІЙ шлях» від організаторів отримала учитель української мови ліцею Марина Сергіївна Бурльова.

Вечорниці завершилися, але світлиця не спорожніла, бо в ній і далі б’ється молоде українське серце, живе душа майбутнього покоління, де кожен з гордістю промовляє «Я з УКРАЇНИ!».

Марина БУРЛЬОВА, учитель української мови

Марина СЕМЕНОВА, ЗДНВР

15 березня на годині спілкування для учнів І курсу історичного класу організовано зустріч з представником Ніжинського молодіжного центру для обговорення актуального питання сьогодення – права жінок. Протягом історії роль жінок у суспільстві змінювалась. У Давній Греції жінки не мали жодних прав. Вони займалися домашнім господарством і не брали участі в суспільному житті. Деякі грецькі мислителі вважали, що жінок не варто вчити навіть грамоти, оскільки, знаючи багато, вони перестають коритися чоловікам. Однак у Єгипті жінки вважались повноправними членкинями у суспільному житті: могли займати державні посади, володіти нерухомістю і розлучатися з чоловіками. В сучасному суспільстві жінки іноді досі дискримінуються за правами через свою стать. Учні І курсу історичного класу обговорювали Стамбульську конвенцію (основний міжнародний законодавчий акт проти насильства щодо жінок та сімейного насильства), яка пропагує та захищає право кожного на вільне від насильства життя та забороняє всі види дискримінації жінок, яка виявляється у відмінному ставленні до них без об'єктивного та обґрунтованого виправдання. Рівноправність між жінками та чоловіками як за законом, так і на практиці займає центральне місце в припиненні насильства стосовно жінок. Досягнення рівності передбачається зобов'язанням сторін-учасниць Конвенції:

 внести принцип рівних прав між жінками та чоловіками до своїх конституцій чи законодавства;

 заборонити дискримінацію, зокрема шляхом застосування санкцій;

 скасувати закони та процесуальні норми, що дискримінують жінок.

На завершення години спілкування учні переглянули та обговорили документальний фільм «Чемпіонка», який був презентований представником Ніжинського міського молодіжного центру.

Наталія Мазур, класний керівник І курсу історичного класу

Тематика прав людини є актуальною повсякчас, особливо зараз, у період активної боротьби України за свою незалежність. Важливу роль відіграють права жінок.

Нещодавно на виховну годину до 2 курсу історичного класу завітав представник Ніжинського міського молодіжного центру. Учні активно взяли участь у обговоренні прав жінок.

Гість  показав короткометражний фільм «Готель 22», обговорення якого викликало жваву дискусію. У Кремнієвій Долині (США) вулицями міста курсує автобус. На деякий час учні мали змогу відчути атмосферу, що панувала всередині автобусу, який вночі перетворюється на готель для безхатьків. З настанням сутінок це місце стає  тимчасовим прихистком для  обездолених людей, там вирують пристрасті і оголюються проблеми расизму, там кожен повинен знайти час, щоб зігрітися і виспатись. Але ніч минає, відчиняються двері автобусу, і необхідно виходити в морозний ранок та продовжувати боротися за своє виживання на вулиці.

Милосердя – це найвища форма людського існування. В цьому впевнились ліцеїсти-історики.

Вікторія Диченко, класний керівник 2 курсу історичного класу.

У рамках Тижня інформаційно-просвітницької акції «Жінки, знайте свої права» представники Ніжинського міського молодіжного центру провели настільну гру «Бути жінкою» разом з учнями 1 курсу лінгвістичного класу. Мета гри полягала в тому, щоб через ігрову методику пропрацювати стереотипи щодо ролі жінок у суспільстві та знайти способи протидії дискримінації.

Учні лінгвістичного класу під час гри пройшли шлях становлення жіночих героїнь в сучасному українському суспільстві, боролися із дискримінацією та виявами сексизму. Результатом гри стало підвищення рівня обізнаності та емпатії щодо жіночого активізму.

Оксана Лепьошкіна, класний керівник учнів 1 курсу лінгвістичного класу

Жінка – це краса, любов, ніжність. Жінка – це натхнення, муза, господиня. У одній із легенд Господь сказав: «Я дав їй волю, настільки сильну, що вона йде вперед, коли інші падають». Хоч це й легенда, але ці слова є правдивими та особливими  для українських жінок! Саме вони й стали темою воркшопу з учнями 1 курсу математичного А класу «Сильна. Вільна. Незалежна». Діти вибудували асоціативний ряд асоціацій з поняттям ЖІНКА. Краса, материнство, весна, дружина, любов, берегиня, ласка, тепло, господиня, незламна, сильна, незалежна, рішуча.... Учні також наголосили, що більшість назв в українській мові жіночого роду, зокрема й назва нашої держави. УКРАЇНА – саме це слово прозвучало у кожного, поєднуючись з лексемою ЖІНКА. СИЛЬНІ, ВІЛЬНІ, НЕЗАЛЕЖНІ представниці прекрасної статі невтомно працюють, виховують дітей, рятують життя, а також зі зброєю в руках боронять кордони нашої держави, ще раз доводячи, що УКРАЇНСЬКА НАЦІЯ вистоїть, попри все!

Марина БУРЛЬОВА, класний керівник учнів 1 курсу математичного А класу