Він був не лише рабом – доля наділила його й потворною зовнішністю: мав непривабливе обличчя, непропорційні частини тіла, короткі руки та горб на спині. А ще він був кульгавим та німим. Одного дня Езоп копав землю в полі й раптом побачив самотню жінку у вбранні жриці, яка підійшла до нього й сказала: «Добра людино, коли в тобі є співчуття до смертних – покажи мені дорогу до міста, бо я заблукала». Езоп нагодував жінку хлібом і маслинами, напоїв джерельною водою, потім вивів на дорогу й показав, куди йти.
Жриця швидко дісталася дому й розповіла своїй володарці, богині плодючості, материнства, здоров’я й мореплавства, Ісіді про цю пригоду. Ісіда вирішила нагородити раба за його благодіяння й подарувала Езопові голос. Її дев’ять муз, красномовних дочок Зевса, покровительок поезії, мистецтва й науки, надихнули Езопа на складання цікавих промов, наділили мистецьким даром. Так він позбувся німоти й став одним із наймудріших людей Греції. А сам себе він уважав ще й найбагатшою людиною, бо отримав змогу спілкуватися!
12 лютого у стінах ліцею відбулася година спілкування в режимі он-лайн для дев'ятикласників міста, на якій і говорилося про магію спілкування. Гості та наші ліцеїсти відгадували прислів'я, щоб дізнатися про що йтиметься під час години спілкування. Занурювалися у чарівність ребусів, щоб дати визначення поняттю «спілкування», відкривали для себе нові засоби спілкування, переглянули презентацію про невербальні засоби (жести, міміку) та навчилися правильно трактувати їх.
Дуже цікавою була гра «Вірю- не вірю». Саме в ній, в ігровій формі, діти засвоювали правила спілкування, демонстрували знання етикету.
Презентацією про ліцейське спілкування завершилася зустріч із дев'ятикласниками…
Віддай людині крихітку себе – за це душа наповнюється світлом
