18 травня відповідно до Постанови Верховної Ради України  2015 року в Україні вшановують День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – пам’ять про злочинні акції, сплановані керівною верхівкою колишнього Союзу РСР та здійснені радянськими каральними органами у 1944 році, які привели до масових людських жертв та завдали непоправної шкоди кримськотатарському народу, розвитку його культури, трагічними чином вплинули на його історичний шлях.

 У сучасний період на тимчасово окупованій Російською Федерацією території Автономної Республіки Крим  поширення набули прояви релігійної та національної нетерпимості до громадян України, в тому числі організація етнічно і політично вмотивованих переслідувань кримських татар, їхніх інституцій, таких як Меджліс кримськотатарського народу та Курултай кримськотатарського народу.

Історична довідка

18 травня 1944 року розпочалася операція з депортації кримських татар. У цей день вшановують пам'ять жертв цього злочину й відзначають його як День боротьби за права кримськотатарського народу.

Депортація кримськотатарського населення розпочалася о 3 годині ранку 18 травня 1944 року і завершилася, в основному, 20 травня. До операції було залучено 32 тис. співробітників НКВД. Депортованим давалося на збори від кількох хвили до півгодини, дозволялося брати з собою особисті речі, посуд, побутовий інвентар та провізію. У реальності абсолютна більшість майна залишалася і була конфіскована державою. Протягом 2 днів кримських татар звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, звідки ешелонами відправляли на схід.

Під   час   головної   хвилі  депортації (18-20 травня)   виселено    

180 014 осіб, для перевезення яких було використано 67 ешелонів.

У ході червневих депортацій болгар, вірмен, греків  було додатково були виселені кримські татари, яким пощастило врятуватися в травні. Таким чином, загальна кількість вигнаного з Криму корінного народу склала: 183 тис. осіб на загальне спецпоселення, 6 тис. у табори управління резервів, 6 тис. до ГУЛАГу, 5 тис. спецконтингенту,  РАЗОМ 200 ТИСЯЧ ОСІБ.  

Останній ешелон з депортованими прибув до Узбекистану 8 червня, певна частина кримських татар в дорозі загинула. 

Відразу після перемоги над нацизмом розпочалася тотальна демобілізація кримських татар з лав Радянської армії. Протягом 1945-1946 рр. в 

трудові табори Сибіру та Уралу  направлено 8995 військовослужбовців, яким лише через кілька років дозволили возз’єднатися із родинами на засланні. Така сама доля спіткала і відзначених воїнів – навіть двічі Герою Радянського Союзу Амет-Хану Султану не дозволили повернутися до Криму.  

Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар в місцях заслання. Протягом року до завершення війни від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тис. кримських татар. Не меншої шкоди зазнало господарство Криму, позбавлене досвідчених працівників.

Після депортації радянський режим вдався до нівелювання історичної пам’яті про кримську державність та кримських татар. 1946 року Крим був позбавлений статусу автономії та перетворений на звичайну область РРФСР, а протягом наступних двох років понад 80% оригінальної кримської топоніміки було замінено на стандартні радянські назви.

 У 1989 р. Верховна Рада СРСР  прийняла Декларацію «Про визнання незаконними і злочинними репресивних актів проти народів, підданих примусовому переселенню, і забезпечення їх прав».

Україна ніколи не відмовлялася від визнання актів органів колишнього СРСР щодо відновлення прав депортованих, а з часу проголошення незалежності взяла на себе повну відповідальність за долю всіх своїх громадян, включно з тими, що повертаються на її територію з місць депортації. У 2014 р. Верховна Рада України прийняла Постанову «Про… гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави», якою визнала кримських татар корінним народом України та гарантувала їхнє право на самовизначення в складі України.

Онлайн-заходи вшанування пам’яті в ліцеї

Із метою   ознайомлення із трагічними сторінками історії кримськотатарського народу, його культурою та традиціями,  підвищення патріотичного, освітнього, культурного та духовного рівня  класні керівники провели з ліцеїстами спілкування онлайн: у групах   класів були розміщені  інформаційні сторінки, присвячені сьогоднішньому Дню Пам’яті, за отриманими посиланнями учні можуть ознайомитись з історичними матеріалами, публікаціями у ЗМІ,  переглянути художній фільм «Хайтарма» (перший кримськотатарський повноформатний художній фільм, історична драма про депортацію кримських татар).

Отримати інформацію можна за посиланнями:

Історичні матеріали –  https://old.uinp.gov.ua

Публікації – кримськотатарський телеканал ATR  https://atr.ua/

Фільм «Хайтарма» –  https://atr.ua/ 

(У статті використано матеріали  Українського інституту національної пам'яті)