Я – так!!! Мої друзі й знайомі знають, що я виросла в україномовній сім’ї, серед вишитих рушників та самотканих килимів. З дитинства чула народні пісні й лише кличний відмінок при звертанні. І на весілля кликала в традиційному українському вбранні, бо це була моя дитяча мрія. І перший вишитий рушник у 6-7-річному віці пам’ятаю (бабуся казала, що не годиться справжній господині бути без власноруч вишитого червоним хрестиком рушника). 

Ця повага до всього українського, зокрема до мови, закладена моїми бабусями й дідусями, переросла в покликання. «Як парость виноградної лози», плекаю мову...

Я люблю створювати різноманітні проекти, найбільше – про рідну мову. Роблю це не двічі на рік (до Дня української писемності та мови чи Міжнародного дня рідної мови), а значно частіше. Тож минулого тижня стартував черговий конкурс «Я обираю українську!».

Ліцеїсти створювали малюнок крейдою на дошці, який мав стати й фотозоною.

Переможців обирало компетентне журі в складі: директора ліцею Алєксєєнко С.Г., бібліотекаря Даниш Т.В., учителя української мови Коткової Л.І.

Сьогодні визначені переможці.  

1 місце - Шмаровоз Валерія.

2 місце - Щекотіхіна Юлія, Пелехай Вероніка.

3 місце - Вяткіна Софія, Шуст Каріна.

Окремі нагороди мали ще й такі учні, як Миколаєнко Вероніка (номінація "Вимережена фантазія"), Степаненко Назар та Кармалика Катерина  (номінація "Композиційна довершеність"), Заєць Дарина та Колесник Марина (номінація "Атмосфера стилю"), Ільченко Дарина (номінація "Теплий колорит"), Карпенко Юлія (номінація "Авторська концепція").

Ось і відбулося нагородження, усі ліцеїсти отримали подарунки. 

Вірю, що всі мої учні стали учасниками цього конкурсу за покликом серця, що всі вони є патріотами та пишаються своєю мовою та країною. 

З Україною в серці - Людмила Коткова