Згідно з моделлю триєдиного мозку П. Макліна, на який орієнтується воркшоп, на І-му етапі було створено умови безпеки: сприятливий психологічний клімат, доброзичлива атмосфера, у якій кожен із присутніх почував би себе комфортно. Оскільки одним із найпростіших методів виявлення толерантності є вміння дарувати позитивні емоції або робити приємні вчинки іншій людині, учасники заходу (психологи, учителі, ліцеїсти) знайомилися один із одним, даруючи невербальні подарунки.
Далі була передбачена теоретична частина, яка за правилами воркшопу не мала перевищувати 7 хвилин. За допомогою QR-кодів присутні з’ясовували, як трактується поняття толерантності в різних країнах, формулювали індивідуальні та групові визначення.
Здатність поводитися толерантно може стати стійкою рисою характеру людини. Серед методичних матеріалів, які отримали всі учасники, знаходилися листівки з узагальненими найбільш важливими рисами толерантної особисті. Для психологів, учителів і учнів такі листівки стали засобом самооцінювання рівня власної толерантності.
На ІІ-му етапі воркшопу до моделі триєдиного мозку були залучені почуття. Усі присутні мали змогу переконатися у власній унікальності, а за допомогою вправи-демонстрації пережили негативний вплив нетолерантної поведінки на психологічний стан людини.
ІІІ етап воркшопу полягав у аналізі власного досвіду та осмислення нового, можливості перенесення його на різні життєві ситуації. Так, учасники міркували над впливом соціальних стереотипів на ставлення до людей з певними переконаннями, уподобаннями, приналежністю до певної групи чи категорії суспільства. Усі пригадували власні випадки із життя й намагалися зруйнувати соціальні стереотипи, що впливали на їх поведінку.
Одним із найважливіших моментів воркшопу стало створення проектів, які б змінили стереотипні погляди на тих людей, які нетолерантне ставлення суспільства відчувають на собі чи не щодня. Це люди, які живуть з вірусом імунодефіциту людини, люди з особливими потребами, люди іншої національності та жінки, які зазнають дискримінації за ґендерною приналежністю. Після перегляду тематичних відео, обмінявшись власним досвідом та переконаннями, психологи, учителі та ліцеїсти спільно виробили стратегії толерантної поведінки щодо людей певних категорій та спростували соціальні стереотипи по відношенню до них.
Протягом воркшопу учасники заповнювали індивідуальні Mind map (Карти розуму), у яких фіксували найважливіші для себе ідеї, висновки. На завершення заходу Світлана Володимирівна подарувала всім присутнім фіолетові браслети та ознайомила з методом «Фіолетового браслету, або Як стати щасливим за 21 день».
Від початку й до кінця воркшопу в аудиторії панувала атмосфера доброзичливості, а учасники були активними, свідомими в досягненні поставленої мети та толерантними. А головне – усі присутні ще раз переконалися, що в сучасному нелегкому житті толерантність – це та риса, яка повинна бути притаманна кожній людині.
Завершився захід словами Ліни Костенко:
Хай буде все небачене побачено,
Хай буде все пробачене пробачено.
Є ще єдине, що від нас залежить.
Принаймі вік прожити, як належить!
Солдатенко Світлана Володимирівна, психолог ліцею