Сьогодні мої любі ліцеїсти знову в Музеї рідкісної книги при Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя. І повірте, діти самі виявляють бажання відвідувати цей заклад. Не дивно! Там якийсь неймовірний магнетизм, особлива енергетика, справжня аура духовного зростання… Ми відчуваємо щоразу гордість за рідний Ніжин…
Але мені ці відвідини приємні ще й тим, що впродовж вечора я отримую натхненні відгуки від своїх учнів. Традиційно процитую декілька.
«Цей світ такий неосяжний, дивовижний, а людина за психологією є дослідником: щодня ми дізнаємося чимало нових фактів, розширюючи свій кругозір. Упродовж життя спостерігаємо, як влаштований світ, виокремлюємо щось особливе та цікаве, встановлюємо певні закономірності. Саме тому в наших думках створюються різні погляди, теорії. І коли ми відкриваємо для себе щось нове, хочеться розказати про це всьому світові!
От сьогодні наша група знову побувала в ніжинському музеї. Цього разу відвідали меморіальну кімнату, присвячену Юрію Федоровичу Лисянському – мореплавцю українського походження, географу, океанографу. Його життя було сповнене як труднощів, так і неймовірно цікавих пригод. Чи знав хтось із нас раніше, що ім’я Юрія Федоровича Лисянського носить острів на Гавайях, півострів на Алясці, протока, річка, гора на Сахаліні? Ми щодня проходимо повз пам’ятник на Гоголівській вулиці (скульптор К.Годулян, 1974 р.), але не знаємо, що поряд був будинок Лисянських. І не здогадувалися, що в церкві Івана Богослова свого часу правив службу протоієрей Федір Лисянський (батько відомого мореплавця)».
«Було надзвичайно цікаво дізнатися про переживання Лисянського, пов’язані з новими географічними відкриттями, які він так щиро висловлював у своїх щоденниках. А факт «географічних закриттів» чого тільки вартий! А книга розрахунків! Це ж суцільні градуси, цифри, синуси, косинуси…
Завдяки Олександру Сергійовичу ми спростували деякі міфи, що точились навколо постаті ніжинця та вкотре підтвердили велич нашого земляка».
«Чудова експозиція, гідна нашого великого земляка! Ми вражені, як оформлено експонати. За ніжинця Юрія Лисянського ми сповнені гордістю, але ще схиляємося перед Людиною, яка зініціювала створення такої меморіальної кімнати. Глибока шана директору музею Олександру Сергійовичу. Дуже вдячні за екскурсію та пам’ять, яку він так дбайливо зберігає. Плідної йому праці й надалі. Цей музей – перлина Ніжина! Дякуємо!»
Більше додати нічого… Ми горді, що є ніжинцями!
З любов’ю до міста
учитель української мови Коткова Людмила
та юні журналісти
Вяткіна Софія, Заєць Дарина, Карпенко Юлія, Шуст Каріна
