З отриманням Україною незалежності розпочався процес відродження мови, який потребував відповідного порядку та унормованості. Саме тому в 1993 році був розроблений український правопис, яким ми користуємося й до нині. Відповідно до постійної зміни політичної ситуації в країні, а також розвитку суспільства чинні правила та закони теж зазнавали змін, зокрема, й змін в організації мовної системи.
Тому вже через рік після ухвалення правопису розпочалася робота над проектом його нової редакції. Видання мали підготувати за 2,5 роки, але процес затягнувся аж до 2015 року, коли був остаточно затверджений склад національної комісії, яка працювала над чинним проектом. І ось, нарешті, це сталось — урядова комісія винесла на обговорення проект нового українського правопису.
Як заявляють укладачі: «Основна мета нового правопису – позбавити мову російських нашарувань, урахувати новітні мовні явища, які виникають у різних сферах життя».
Зокрема, тепер у словах, узвичаєних в українській мові з «ф», допускатиметься орфографічна варіантність на зразок: ана́фема і ана́тема, дифіра́мб і дитира́мб, ефі́р і ете́р, ка́федра і кате́дра, логари́фм і логари́тм, міф, міфоло́гія і міт, мітоло́гія, Агата́нгел і Агафа́нгел, Афі́ни і Ате́ни тощо.
Варіативності у вживанні зазнають голосні «і» та «и». Тепер на вечерю ми зможемо з’їсти індика або индика, полетіти у вирій або в ирій.
Новий правопис викликав шквал коментарів від фахівців та пересічних українців. Своїми думками щодо мовної реформи поділилися й ліцеїсти. Погляди учнів розділилися. Одні вважають, що нововведення в мові значно полегшать її вивчення, а також модернізують її:
«Мені подобається можливий варіант нового правопису, адже він передбачає спрощене написання слів іншомовного походження, які за старим правописом підпорядковувалися громіздким правилам, важких для сприймання», - зауважує учень І курсу історичного класу Костянтин Дема.
Підтримує реформу нового правопису й учень І курсу історичного класу Вадим Зашкольний, на думку якого, утвердження нового правопису – це доказ постійного розвитку й удосконалення української мови: «Я погоджуюсь з реформою нового правопису, адже мову потрібно постійно вдосконалювати, розвивати та робити сучасною».
«Я підтримую новий правопис, оскільки він зробить нашу мову більш виразною серед інших слов’янських мов», - зауважує учень І курсу математичного класу Олексій Левенко.
«Я підтримую зміну правопису, оскільки вважаю, що це навіть не зміна, а його удосконалення», - наголошує учень І математичного класу Єгор Гнітій.
Але не зважаючи на всі, начеб то, переваги орфографічних нововведень більшість ліцеїстів виступили проти правописних змін:
«Я проти нового правопису, бо вважаю, що нові правила вимови та правопису зроблять нашу мову менш милозвучною й менш зрозумілою», - стверджує учень І курсу математичного класу Юрій Веруга.
«Я проти нового правопису, оскільки вважаю, що до нового написання та звучання слів ще треба звикнути й прийняти їх, а це досить тривалий процес зміни свідомості, до якого готові не всі українці», - говорить учениця І курсу математичного класу Марина Парминська.
Дехто з учнів розглядає новий правопис крізь призму політичної ситуації в країні й наголошує на тому, що такі нововведення призведуть до ще одного конфлікту: «Я заперечую нововведення в українській мові, бо вважаю, що це призведе до мовного конфлікту в країні», - зауважує учень І курсу математичного класу Дмитро Сенчик.
Протягом опитування я змогла почути ще багато різних думок щодо проекту нового правопису та введення його в дію. Кожен учень висловив свою позицію як громадянина України, як учня, як людини взагалі. Та найбільшим, найціннішим результатом такого дискурсу стало те, що ліцеїсти вкотре довели – вони не просто учні, вони – свідомі громадяни України, національно-мовні особистості, яким не байдужа доля нашої мови й нашої держави.
Бурльова М. С., учитель української мови
