Потрапивши на свято в ліцеї, була здивована, що мої уявлення стали реальністю. В аудиторії сиділи красені-першокурсники, всі у білих сорочках, як у лицарських обладунках, трошки напружені, бо змагатися  на математичному полі бою доводилося вперше. Впевненіше себе почували другокурсники, які вже вдруге вступали в математичний бій.

В аудиторії відчувалося напруження, бо всі розуміли, що господиня Фортуна – дама примхлива і може посміхнутися кому захоче.

В очікування початку бою-турніру справжніх лицарів, підданих її Величності Математики , зала гомоніла, лунали сміх, жарти,  і раптом все стихло. З'явилася усміхнена, стримана розпорядниця свята Овчинникова Тетяна Анатоліївна. Вона привітала всіх учасників бою-турніру, побажала їм успіху і, щоб підняти  їм бойовий дух та трішки розважити, запропонувала переглянути відео-ролик «Цікаві миті із життя математичних класів» (автор Йовенко Назарій).

Але жарти позаду. Три команди представлені, оголошено журі, всі ознайомлені із правилами  і бій розпочато. Командам довелося  по черзі презентувати 6 задач, опонувати та рецензувати їх.

Приємною несподіванкою стало те, що дві тендітні красуні-першокурсниці Рибкіна Марія та Юрченко Анастасія можуть гідно змагатися нарівні з юнаками.

Першому захищати честь своєї команди довелося учню ІІ курсу математичного класу Левадному Миколі. Він з гідністю витримав випробування і довів опоненту та рецензенту, що любить її Величність Математику.

Бій був запеклим, зала постійно завмирала, коли до дошки виходив лицар-доповідач. Уболівальники кожної з команд підтримували своїх бійців. Другокурсники іноді не могли стримати своїх  емоцій, виступаючи в ролі опонентів та рецензентів. Першокурсники гідно приймали «напади» та «відбивали» їх своїми влучними відповідями.

За вируванням емоцій спостерігала Тетяна Анатоліївна. Стримувала азарт, закликала бійців бути спокійними, врівноваженими, толерантними. Встигала в моменти затишку спілкуватися із глядачами, задавати цікаві питання з життя відомих математиків.

І ось не встигли оглянутися, як в останнє була схрещена математична зброя – крейда, ручка, папір. Команди з полегшенням видихнули. Настав час оголошення результатів. Поважне журі: Симан С.М., учитель математики, Осталецька Ю.П., учитель математики, Кошова Л.С., педагог-організатор, Віра М.Б.,  кандидат математичних наук, викладач НДУ ім. М. Гоголя, зачитало вердикт. Почесне 3 місце посіла команда учнів І курсу математичного класу, 2 місце – збірна команда учнів І та ІІ курсу математичних класів. Переможцями бою-турніру стали учні ІІ курсу математичного класу. Також журі відзначило кращих учнів-лицарів. У номінації «Кращий доповідач» переможцем став учень І курсу математичного класу Литвинець Іван, «Кращим опонентом» став учень ІІ курсу математичного класу Паливода Максим, «Кращим рецензентом» - Пономаренко Захар, учень ІІ курсу математичного клас

…Гомонять учні, діляться враженнями. Хтось  посміхається, радіє, хтось похмурий, бо незадоволений результатом, хтось клянеться, що в наступному році стане переможцем, хтось фотографується напам'ять. Посміхається та заспокоює своїх першачків Тетяна Анатоліївна, говорить, що всі їх перемоги ще попереду. А я спостерігаючи за всіма, розумію, що немає переможців і переможених, а всі вони улюбленці її Величності Математики. Своїх обранців вона завжди буде оберігати, шанувати, дарувати їм нові знання та вершини.

Віват, її Величність Математика! Віват, її віддані лицарі-математики!

Крапив'янська Л.В., ЗНВР 

(трошки романтик)