Скажіть, а вам батьки дозволяли в дитинстві приносити додому та залишати назавжди безпритульних тварин? Хоча б одну – малесеньку, беззахисну тваринку? А батьки Ані Бочковської дозволили їй це зробити й  відтепер у неї  ще два грайливих котика, які були вигодувані з пляшечки  дитячою сумішшю. 

Вані Попику разом зі своїми сестрами в дитинстві подобалось дратувати песика. Проте собача, мабуть, не приваблювали такі розваги, оскільки потім неслуха вгамовувала старша сестра. Менших  брата та сестер, як згадує Іван, вона напувала чаєм, аби ті швидше заспокоїлись та перестали рюмсати.

Максим Кислов та Денис Раджапов пишаються, що вони є синами своїх батьків, вважаючи, що хвилюючі моменти життя (наприклад, свято Останнього дзвоника, Випускний вечір у 9 класі) треба розділити з мамою та татом.

Ігор Діденко про своїх тата та дідуся навіть вірш написав:

А це тато мій, Вадим,

Другом є тваринкам всім!

Татко в мене працьовитий, 

Дуже він талановитий:

Трапить в руки залізяка – 

З неї вийде річ усяка.

А дідусь мій – мамин тато – 

Працювати звик багато:

Інженером був ракетним

У масштабному проекті.

На заводі все життя 

Працював до забуття.

Зараз медом нас годує,

Від хвороб усіх лікує.

А потім  математики поділилися на три команди, кожна з яких створила та презентувала подарунок для своєї родини. Це були й малюнки про щасливу сім’ю, й вірш про маму, тата та сестру, й журавлики-орігамі, які оберігають  рідних людей від усіх негараздів.

Поважне журі у складі Бочковської А., Кислова М., Попика І. та Раджапова Д. нагородило творчі колективи Почесними грамотами. 

Шановні батьки учнів ІІ курсу математичного класу! Пишайтеся своїми дітьми: вони – талановита молодь України!

Юлія Осталецька, класний керівник