Співаючи, ми зазирали в нашу історію, у минуле, намагаючись побачити картини народження української нації. Коли звучала пісня, то серце миттєво наповнювалось почуттям любові до рідного краю, до свого народу, гордості за Україну. Аліферова Злата, Сич Наталія («Ми – Україна»), Пліско Кристина («Пливе кача»), Туш Христина («Рідний край», «Журавлина доля», «Україна-мати»), Супруненко В., Яковенко К., Потьомкіна О. («Мова єднання»), Костирко Аліна («Лише у нас на Україні»), Бочковська А. ("Кароока Україна"), Кремез Микола та Бочковська Анна («Все буде добре») своїми виступами вкотре довели, що саме вона, пісня, є основою збереження нації та традицій українського родоводу.
Захоплення, щира радість від усвідомлення того, що у нас є такі надзвичайно талановиті, розумні, невгамовні, а головне, – відкриті, світлі, багаті на українську пісню діти – саме так можна окреслити той спектр позитивних емоцій, які ми отримали від Фестивалю, який вкотре підтвердив слова Великого Кобзаря:
Наша думка, наша пісня
Не вмре, не загине…
От де, люди, наша слава,
Слава України!
Кошова Л.С, педагог-організатор ліцею