Одягнімо, друже, вишиванки –
Наш чарівний український стрій.
Не для когось, не для забаганки,
а для себе, вірний друже мій.
Українській вишиванці наші предки завжди надавали величного змісту, вишиваючи сакральними узорами-письменами долю. Це є абсолютно унікальний, автентичний продукт, який характеризує не лише темперамент нації, але й є нашою візитівкою. І найважливіше те, що українська вишиванка, маючи вікову історію, не втратила своєї популярності і нині. Зараз у нас відроджується традиція одягати на свято вишивану сорочку (і не лише на свято!). Що це – мода? Сподіваюсь, що ні, адже мода змінюється, а вишивана сорочка була, є і буде оберегом для кожного з нас, бо в ній – тепло рук рідної людини, в її орнаменті не просто хрестики, а символи, що оберігають нас.
І сьогодні велика ліцейська родина гостинно зустріла дев’ятикласників міста на конкурсі «Вишиванка – оберіг моєї душі». Ведучі І курсу лінгвістичного класу Міщенко Яна та Рибецький Денис зацікавили всіх присутніх фактами про вишиванку, а потім представили конкурсантів. Серед шанувальників українських традицій були:
Костирко Аліна, учениця 1 курсу лінгвістичного класу,
Йовенко Назарій, учень 1 курсу математичного класу,
Голодна Валерія, учениця 2 курсу природничого класу,
Потапенко Вероніка, учениця 1 курсу природничого класу,
Бочковська Анна, учениця 2 курсу математичного класу,
Шмаровоз Валерія, учениця 2 курсу історичного класу,
Шугай Вероніка, учениця 2 курсу лінгвістичного класу,
Борисенко Наталія, учениця 1 курсу історичного класу.
Усі учасники демонстрували свою ерудицію в інтелектуальних конкурсах, декламували вірші про вишиванки, читали власні твори, співали запальні українські пісні. Але це не просто свято, а конкурс… Тому було обране високопрофесійне журі:
- Овчинникова Тетяна Анатоліївна, учитель математики. Відома як професійний журналіст ліцею та людина, яка має не одну вишиванку.
- Кіндєєв Павло Вікторович, учитель інформатики. Педагог, який цього року придбав вишиванку спеціально для того, щоб одягнути її на Перше вересня.
- Ющенко Олексій, президент ліцею. Президент, який не має власної вишиванки, але заради сьогоднішнього свята все-таки її знайшов.
- Даньшина Віталіна, випускниця ліцею та Ніжинського державного університету імені Гоголя.
- Бузюн Альона, випускниця ліцею і наш хореограф. Студентка, яка підкорила не одну закордонну сцену своїми танцями.
Конкурсанти були неперевершені, вони зуміли тримати інтригу весь вечір. Тож не дивно, що голова журі Овчинникова Тетяна Анатоліївна оголосила, що всі учасники визнані переможцями!!! А 1 місце посіла Бочковська Анна!
Свято закінчилося, а в душі ще лунає фінальна пісня:
Моя вишивана сорочка, неначе долі оберіг,
В молитві вишиті рядочки, за щастя всіх моїх доріг.
Її носити насолода, і в будень, і в святковий час,
Любов до неї – то не мода, вона у серці повсякчас.
Моя сорочка-вишиванка,
Хіба ще є така краса?!
Моя сорочка-вишиванка,
В ній дух народу воскреса.
Землі моєї чисту вроду те увібрало вишиття,
У нім легенди мого роду, у нім традицій майбуття.
Прості орнаменти барвисті, читаю їх немов книжки,
Узорів мова промениста на всі прийдешнії віки.
Моя сорочка-вишиванка,
Хіба ще є така краса?!
Моя сорочка-вишиванка,
В ній дух народу воскреса.
Учитель української мови Коткова Л.І.
