Мелодійним голосом екскурсовод Марта розповідає нам історичні легенди Івано-Франківська: про засновників міста, про людей, що населяють його. Слухаючи гіда, ми під΄їхали до Прикарпатської вузькоколійки, по якій удавнину перевозили ліс. Із автобуса ми пересіли в невеличкі вагончики та відправились по залізничному серпентину. Затамувавши подих, ми дивились, як  вагончик ніби пірнає в річку, а з гучномовця лунає розповідь про різну бувальщину. І ми вже не ми, а лісоруби, що після важкої праці завмерли в німому мовчанні.

«Природне джерело дарує дівчатам вічну красу»,- зазвучав  голос гіда. І тільки зупинився трамвайчик, всі побігли до чарівного джерела, щоб отримати неймовірну красу… не вірите? А даремно! Адже віра перетворює слабких у сильних, похмурих на усміхнених, некрасивих на вродливих.

А для гарного настрою що потрібно? Ну звісно, запальна пісня! Музики, що нас супроводжували, українськими піснями дали нам можливість відчути себе зірками естради.

Краплі дощу повертають нас у реальність… ми йдемо вулицями Франківська, де колись ходив мудрець і митець І.Я.Франко. Ми вдихаємо повітря, яке ще пам΄ятає великого Каменяра-лірика:

Чого являєшся мені у сні?

Чого звертаєш ти до мене

Чудові очі ті ясні, сумні…?

…Наступного дня ми були вже в Коломиї, в музеї Писанки. Цікава екскурсія повернула нас у минуле: ми побачили, як наші предки розписували писанки різними фігурами та дарували їх один одному.

Як же все це цікаво,пізнавально, неймовірно. Але все колись закінчується. Так і наша екскурсія добігла кінця. Щож, до побачення, привітне Прикарпаття, здрастуй, рідний Ніжине!!!!!

Т.М.Даньшина