Веселою, галасливою юрбою  в День української писемності та мови ми, ліцеїсти,  поспішали до підшефного дитячого садочка «Ромашка», маючи гарний настрій, величезне бажання зустрітись із такими маленькими, безтурботними малятами, якими були колись ми самі,  і, звичайно ж, з подарунками від ліцеїстів: яскравими кульками та цікавими книжками.   Неминуче пригадувався  чарівний, світлий і ні з чим незрівняний світ дитинства, країни доброти, сміху й радості, безмежного й безтурботного щастя, звідки усі ми родом.

Гостинно зустріла нас завідуюча дитячого садочка  Поливко Оксана Валеріївна. «Діти чекають  на цю зустріч  з особливим нетерпінням»,  - сказала посміхаючись вона. І ось ми в залі. Допитливі оченята зазирали в очі Нестора Літописця (Месюсін Назар), який разом зі своїми друзями дарував  малятам  сонячний настрій, знайомлячи з Котиком Мурчиком, Бременськими музикантами, Зайцем – Хвальком, Ласим  Песом, доброю  Попелюшкою, Лисичкою – Сестричкою та Вовчиком-Панібратом…

Патріотичного забарвлення нашій зустрічі додала пісня «Україна – це я, Україна – це ми» у виконанні  Супруненко Владислави, учениці І курсу лінгвістичного класу.

Дякуємо ліцеїстам, викладачам, усім, хто долучився до свята та проведеної благодійної акції «Подаруй книгу дитині». Нехай кожне дитяче серце буде зігріте теплом та любов’ю…