А небо синє кулі тільки слало,

Лилися сльози з почорнілих душ,

Фашист ревів все:»Мало, мало, мало!»

І в кожнім місті грав військовий туш.

Радів фашист, що все лягло під ноги,

Подумував, що й душі підкорив.

Та Україна піднялась з підлоги

Й очистила з грудей своїх нарив.

Ніхто не забутий… ніщо не забуте…. Ми, юне покоління ніжинців, дякуємо своїм прадідам за мирне небо над головою, за ніжне сонце, за щастя жити!!!!