Кажуть, що книги – то діти розуму, кораблі думки, які мандрують хвилями часу. Завдання книг – полегшити, прискорити пізнання життя, а не замінити його. Але відображення реалій дійсності може відбуватися не тільки на сторінках, а й на екрані. Так, як і книга, буває сюжет, від якого залишається лише назва; буває – якась байка зі зйомок; а буває, що він стає частиною твого життя.
Багато картин тридцятирічної давності стають незрозумілими або смішними. Але якщо їх основою є книга, то з пам’яті вони ніколи не зникнуть, адже саме вони стали джерелами історії нашого народу, відтворивши побут, мову, національний колорит та стиль життя українців.
Образи, сюжети, описані українськими письменниками, згодом стали матеріалом для режисерів, які створили шедеври не тільки українського, а й світового кіно. Читаючи або переглядаючи будь-який твір, ми теж діємо або граємо з тими героями. Таку атмосферу театральної гри, художнього сюжету та кіно створили учні 1 курсу математичного А класу разом з бібліотекарем ліцею Тетяною Володимирівною Даниш, яка провела STEAM-урок «Україна очима читача та режисера» для бібліотекарів шкіл міста.
Перед глядачами «ожили» персонажі найвідоміших творів І. Котляревського «Наталка Полтавка», М. Гоголя «Ніч перед перед Різдвом», М. Старицького «За двома зайцями», І. Франка «Украдене щастя», І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я». Зразки слова, відомі мільйонам, підкорили серця й наших юних читачів. Кожен по-своєму уявив характер, роль і навіть зовнішній вигляд героя, створеного письменником, утіливши ці уявлення в театральній інсценізації улюблених сюжетів.
Присутні змогли побачити покірну Наталку та її матір Терпелиху, норовливу красуню Оксану та закоханого до нестями Вакулу, багату, але дурненьку, Проню Прокопівну та лицемірного хвастуна Голохвастова, закоханих, але нещасливих Анну та Михайла, скандальних Мотрю й Кайдашиху.
Поряд з втіленням учнями свого бачення героїв глядачам було запропоновано переглянути цих персонажів на екрані. Завдяки шедеврам української літератури, майстерності режисерів, а також неперевершеній грі наших юних акторів, усі ще раз упевнилися, наскільки колоритною, багатогранною є українська нація, наскільки талановитою є наша молодь, яка може читати та відчувати й передавати це від покоління до покоління, адже, як говорив І. Франко: «Книги – морська глибина: хто в них пірне аж до дна, той, хоч і труду мав досить, дивнії перла виносить».
Тетяна Даниш, бібліотекар ліцею
