Перебуваючи зараз за кордоном, я почав по- справжньому цінувати ті моменти, на які раніше міг навіть не звертати уваги. Звичайний візит до бабусі, застілля з рідними - тепер можуть лише снитися. Буденна прогулянка з друзями чи сім’єю - стала мрією. Прокинутися вранці й піти сонним до ліцею - це те, чого так сильно бракує! Щодня розумію, що знаходжуся в чужій країні, усе, що мене оточує, не дає змоги почуватися радісно, адже я - не вдома. Розуміння того, що зараз  я в безпеці, а комусь цього так сильно не вистачає, - не покидає мене. Здавалося б, з'явилась можливість закріпитися в Європі й побудувати собі нове майбутнє, проте якою ціною?