Вся глибина думки, яка закладена у формулювання математичних понять, згодом розкривається тим умінням, з яким ці поняття використовуються.
Е. Вігнер
Уміння «бачити» й застосовувати математику в реальному житті, виявляти причини труднощів у професійній діяльності, спланувати і здійснити спеціальну діяльність щодо подолання цих труднощів – базові якості сучасних фахівців. Ці здібності лекціями і розповідями не передаються. Вони «вирощуються» [1]. Це означає, що освітній процес потрібно організувати таким чином, щоб моделювати процес виникнення та подолання протиріч. Цим вимогам найбільшою мірою відповідає сьогодні STEM-освіта. У центрі її уваги знаходиться практичне завдання чи проблема, яку досліджують, а вже потім, опановують теорію, отримують нові знання та узагальнюють їх.
Випускники загальноосвітніх навчальних закладів мають значні труднощі при розв’язуванні математичних задач практичного змісту та завдань, які потребують застосування знань у нових, нетипових ситуаціях.Відповідно актуальною є проблема підвищення якості математичних знань учнів в умовах профільної освіти, пошуку ефективних інструментів розвитку математичних здібностей дітей.
Ідеї STEM-освіти отримали реалізацію в системах проблемного, розвивального навчання.
Ефективність освітньої діяльності педагога залежить від технологій, які використані на конкретному уроці. Під технологіями розвивального навчання розуміємо сукупність методів, прийомів, форм, засобів, змісту навчального матеріалу, які підпорядковані меті інтелектуального і творчого розвитку вихованців.
Засвоєння математичних понять відбувається у процесі включення цього поняття у нові взаємозв’язки, із використанням прийомів аналогії, порівняння, узагальнення. Учні повинні знати алгоритми розв’язування типових задач і вміти поєднувати ці алгоритми при розв’язуванні практико-орієнтованих задач.
Уведення математичних понять та доведення тверджень відбувається переважно у процесі евристичної бесіди, шляхом колективного обговорення проблеми. Розвитку критичного мислення сприяють вправи на знаходження помилок.
У процесі навчання учнів розв’язуванню задач необхідно приділяти увагу пошуку альтернативних способів рішення. Здобувачі освіти повинні вчитися комбінувати раніше відомі алгоритми при вирішенні нових проблем.
Формуванню у дітей умінь створювати математичні моделі сприяють STEM-завдання. Це задачі, які:
- формулюються як проблема у життєвій ситуації;
- не є типовими, тобто алгоритм їх розв’язування невідомий;
- потребують уявного конструювання;
- потребують переходу від конкретних знань до загальних.
Для розвитку просторового мислення учнів доцільно використовувати:
- прийом варіації несуттєвих ознак геометричної фігури;
- виконання геометричних побудов, сприймаючи завдання «на слух»;
- усні вправи за готовими рисунками;
- аналіз рисунків з метою визначення властивостей фігур;
- визначення істотних ознак фігур шляхом узагальнення і абстрагування.
Дієвим інструментом розвитку пізнавальної активності, дослідницьких здібностей дітей є їх залучення до роботи МАН України.
Завдання, що реалізуються у науково-дослідницькій діяльності:
- набуття навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності;
- організація і проведення експериментальної роботи;
- оволодіння інформаційно-комунікаційними технологіями;
- розвиток інтелектуальних, творчих, моральних, соціальних якостей здобувачів освіти.
Нехай майстерність педагога зростить у вихованців впевненість у своїх силах і любов до математики.
Світлана Симан, учитель математики ліцею
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
-
