Вівторок, 16 листопада 2021 20:21

Смарагдова мережа. Що це?

Оцініть матеріал!
(2 голосів)

Зазирнувши у Вікіпедію, ми з вами знайдемо інформацію, що «Мережа Емеральд (Смарагдова мережа, EmeraldNetwork) – це мережа, що включає Території Особливого Природоохоронного Інтересу (AreasofSpecialConservationInterest, ASCI, далі - «території (об’єкти) мережі Емеральд»). Мережа Емеральд проектується в державах, які є сторонами Бернської конвенції (всього 26 держав)». Наша країна є однією з них.

Отже, Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середових існування в Європі, яку ми з вами знаємо, як Бернська Конвенція, стала основою для розбудови Смарагдової мережі.

А коли ж в Україні була розпочата розбудова даної мережі?

Це відбулося з 2014 р. після підписання угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. І Міністерство екології та природних ресурсів стало провідною організацією, яка відповідає за розбудову даної мережі в країні.

Основою Смарагдової мережі є об’єкти, на території яких відмічають популяції рідкісних видів тварин та рослин, які є в Переліку Додатку № 6 Бернської Конвенції.

А чи трапляються популяції даних видів рослин на території Чернігівської області, і саме на Ніжинщині?

Так, ці види зростають в природних угрупованнях лісових масивів та лучних ділянках нашого району. Серед них дивовижна аденофора лілієлиста з родини Дзвоникових – європейсько-західноазійський вид. Загальний ареал - Середня і Східна Європа, Сибір, Середня Азія. В Україні трапляється по лісових та лісостепових районах. Зростає в лісі, біля с. Валентієво.

Ще один вид з родини Півникових – півники угорські – європейський вид, загальний ареал якого включає Східну Німеччину, Угорщину, Чехію, Словаччину, середню і південно-західну смугу Росії. В Україні трапляється зрідка в південній частині Полісся; розсіяно – в Лісостепу і Степу. На території нашого району відмічають чисельні популяції в декількох лісових масивах (заказник «Твані» поблизу с. Діброва та «Боромики» - біля с. Вертіївка; ур. «Лосинівське» біля с. Валентієво). Головними причинами зменшення чисельності даного виду на території району є вирубування лісів та збирання на букети.

А з родини Зонтичні європейський вид – маточник болотний. Загальний його ареал охоплює Середню та Східну Європу, Західний Сибір. В Україні трапляється в Лісостепу і на північному сході в Степу нерідко, рідше на Поліссі. Зростає на болотах, вологих луках, між чагарниками.

Зростає в заплаві р. В’юниціна лучній ділянці (поблизу с. Червоні Партизани); також трапляється на луках в заплаві р. Галка (поблизу смт. Лосинівка). Популяції виду досить чисельні, але лімітуючим фактором для зростання даного виду є осушення річок, заболочених ділянок, розорювання території, надмірне випасання худоби, випалювання.

Таким чином, на рівні усіх країн необхідний постійний моніторинг та контроль стану популяцій цих вразливих видів, організація заходів, які сприятимуть збереженню рослин, які можуть опинитися під загрозою зникнення. Крім того, необхідно планувати створення нових об’єктів природно-заповідного фонду на місцях зростання досліджуваної категорії видів, які допоможуть підтримувати біологічну рівновагу у природі. Наприклад, на території урочища «Лосинівське» відмічено популяції двох рідкісних видів: аденофора лілієлиста та півники угорські. В майбутньому цей заказник може стати перспективною територією для Смарагдової мережі.

Лобань Л.О. вчитель біології 

Прочитано 316 разів
Web Analytics
monarchy-univalent