Комплекс організаційних процедур (передусім — тестування), спрямований на визначення рівня навчальних досягнень випускників середніх навчальних закладів при їхньому вступі до закладів вищої освіти.

Мета зовнішнього незалежного оцінювання: підвищення рівня освіти населення України та забезпечення реалізації конституційних прав громадян на рівний доступ до якісної освіти, здійснення контролю за дотриманням Державного стандарту базової і повної середньої освіти й аналізу стану системи освіти, прогнозування її розвитку.

Результати зовнішнього незалежного оцінювання зараховуються як результати державної підсумкової атестації і як результати вступних іспитів до закладів вищої освіти.

Система зовнішнього незалежного оцінювання формується в Україні з 2004 року.

Впровадження зовнішнього незалежного оцінювання дало гарні результати щодо значного підвищення якості середньої та вищої освіти в Україні, позитивно позначилося на загальному рівні освіченості та стало вагомим фактором у боротьбі з корупцією.

ЗНО з іноземної мови перевіряє три з чотирьох базових навичок володіння іноземною мовою: читання; письмо; розуміння на слух.

Екзамен з англійської мови містить 59 завдань різних форм та складається з чотирьох частин:

1. «Розуміння мови на слух (аудіювання)» (16 завдань);

2. «Читання» (22 завдання);

3. «Використання мови» (20 завдань);

4. «Письмо» (одне завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю).

Для багатьох випускників особливою проблемою стає ЗНО саме з англійської мови, оскільки рівень викладання іноземної мови в школі, здебільшого, недостатній, а програма не спрямована на необхідну спеціальну підготовку до формату екзамену. Як екзаменатор, що перевіряє завдання з розгорнутою відповіддю мушу зазначити: приблизно четверта частина бланків для виконання письмового завдання залишаються пустими.

Чому ж стається так, що учні з високим рівнем знань отримують низький бал? Як максимально ефективно та результативно підготуватись до ЗНО з англійської?

Багато учнів старших класів точно не знають свій рівень володіння англійською, як і вимог до успішної здачі ЗНО. Одні непогано говорять, але не вміють писати, інші плутаються в граматиці, а треті погано розуміють зміст текстів. Загальноосвітні школи намагаються готувати своїх випускників до ЗНО, але це не завжди у них добре виходить. І винні в цьому не тільки самі школи або випускники. Якість тестових завдань ЗНО часто є проблемною.

Матеріали для підготовки, що є схваленими Міносвіти і продаються скрізь, вводять майбутніх абітурієнтів в оману своєю простотою. Тести пробного тестування також значно простіші, ніж на самому іспиті, тому багато абітурієнтів після здачі ЗНО усвідомлюють, що не до того готувалися.

Визначити підводні камені ЗНО, вчити учнів використовувати свої сильні сторони, щоб отримати якомога вищий бал, забезпечити тренування у всіх видах тестових завдань – ось ті види діяльності, які приведуть учнів до кращих результатів.

З 2018 року на ЗНО з англійської мови введений розділ « Розуміння мови на слух (аудіювання)». Ми всі пам’ятаємо, скільки дискусій викликало це завдання. Низький рівень виконання завдань з аудіювання пояснювався всім: застарілою апаратурою для пред’явлення аудіо запису, посторонніми шумами в аудиторіях, неякісним записом і т.і. На мою думку, проблема , все ж таки більшою мірою полягає в недостатній сформованості компетенції сприймання іноземної мови на слух.

Тест з аудіювання складається з 16 завдань різного формату.

Завдання 1-6 мають основу та три варіанти відповіді в малюнках, з яких лише одна правильна. Учню слід виокремити у мовному потоці необхідну, або таку, що цікавить, інформацію, ігноруючи непотрібне. Успішне виконання цього завдання не потребує повного розуміння тексту, тому слід формувати в учнів навичку розуміння основного змісту за допомогою ключових слів. При цьому не слід звертати увагу на невідомі слова.

Завдання 7-11спрямовані на визначення правильності чинеправильності тверджень щодозміступрослуханого. Перед тим, як прослухати запис, необхідно уважно прочитати всі речення. У цьому завданні не потрібно намагатися визначити правильну відповідь до сприйняття тексту на слух, тому що вона залежить виключно від змісту тексту. Загальне розуміння або здогадка в цьому випадку можуть підвести. У завданнях такого типу порядок наведених тверджень, як правило, відповідає тому порядку,у якому відповідна інформація подається в тексті. Тому речення можна читати й під час прослуховування запису. Слід також звертати увагу на заперечні структури, оскільки правильна відповідь часто має стверджувальну форму, яка включає слово, протилежне за значенням тому, що прозвучало в записі. Це також може бути складніша структура, у якій трапляються такі слова : barely, hardly, scarcely, rarely, seldom. Ці слова часто трапляються у завданнях, а в аудіо тексті вживатиметься протилежне за значенням слово. Під час другого прослуховування потрібно перевірити свої відповіді і в жодному випадку не залишати запитання без них.

При виконанні завдання на повне розуміння тексту(завдання множинного вибору 12-16) слід враховувати такі рекомендації.

Перш ніж прослухати запис, необхідно спочатку прочитати лише запитання, без запропонованих варіантів відповіді. Проте ця стратегія не завжди може бути корисною, особливо якщо запитання складається з одного або декількох слів, що не утворюють повного речення. У цьому випадку рекомендується прочитати запитання разом із запропонованими варіантами відповідей, знайти в завданнях ключові слова й підібрати до них синоніми. Після початку прослуховування слід припинити читання запитань і сконцентрувати увагу на розумінні аудіозапису.

Слід пам'ятати, що в усіх завданнях на множинний вибір порядок запитань відповідає тому порядку, у якому інформація з'являється в тексті.

Під час першого прослуховування потрібно відмітити відповіді, які вважаєте правильними і можливі варіанти відповіді, якщо в окремих випадках є сумніви. При виборі відповіді слід керуватися виключно тією інформацією, яка дається в тексті, а не тим, що ви самі знаєте або думаєте з цього приводу.

Правильні та неправильні варіанти можуть включати слова і вирази з тексту аудіо запису. Потрібно звертати увагу не стільки на слова, скільки на контекст. Ті варіанти відповідей, які в аудіозаписі мають зміст, відмінний від того, який вони мають у завданні, є правильними.

Слід звертати особливу увагу на ті варіанти відповідей, у яких трапляються ті ж слова й вирази, що звучать у записі. Часто це неправильні варіанти. Пам'ятайте, що правильні відповіді повинні, передусім, включати ту ж інформацію, що і запис, але це зовсім не означає, що інформація ця передається одними і тими ж словами. Як правило, для цього використовуються синоніми.

Іноді завдання мають загальний характер, вони відображають або пов’язані з висловленням думок чи намірів автора. Відповідаючи на них, слід звертати увагу не лише на окремі фрази, але й на довші відрізки аудіозапису або текст в цілому.

Під час другого прослуховування потрібно перевірити вибрані відповіді і звернути увагу на ту інформацію, яка була пропущена під час першого прослуховування.

Не слід залишати жодне запитання без відповіді, навіть якщо після другого прослуховування є сумніви щодо правильності вибору.

Вважаємо абсолютно неправильним вимагати від учнів слухати та виконувати лише тестові завдання. Слухай те, що тобі подобається - ось основне правило. Учні можуть вибирати з величезної кількості різних способів і методів підготовки. Окрім використання сучасних підручників британських видавництв (English Vocabulary in Use, Key Words for Fluency, How English Works, Grammarway) ми маємо можливість слухати аудіокниги, різноманітні подкасти, дивитися фільми в оригіналі (і з субтитрами, і без),  використовувати флешкартки для вивчення лексики. Можемо завантажити на мобільний ігри, кросворди, граматичні тренажери, додатки для вивчення фразових дієслів чи, наприклад, тренування форм неправильних дієслів тощо. Флешкартки Anki, сесії від BBC Learning English, відеолекції від engVid, TED – всі ці інструменти надзвичайно корисні для вивчення мов. В умовах обмеженості часу реально допоможуть онлайн-курси підготовки до ЗНО – можна експресом пройти всю програму, актуалізувати знання.     Радимо завантажувати мобільні застосунки. Cеред найцікавіших -  TED talks, Іdeas worth spreading – короткі відео, подкасти та текстовий супровід на будь-яку тематику. BBC Learning English – просто скарб для тих, хто вивчає англійську. Учні можуть прослуховувати подкасти по дорозі до школи, в транспорті тощо. Необхідно слухати улюблену музику, заучувати напам’ять слова улюблених пісень англійською, дивитися фільми англійською (можна із субтитрами для початку.) Не можна забути про те, що граматичні конструкції вивчені напам’ять по піснях також допомагають говорити швидше і правильніше, тому що ми не витрачаємо свій час на їх обробку. Читання та слухання збільшує пасивний запас лексики та граматичних конструкцій.

При виконанні тестових завдань з читання необхідно використовувати техніки scimming та scanning.
Вибіркове читання й перегляд тексту незамінні на ЗНО – вони допомагають швидко знайти в тексті необхідну інформацію, не гаячи при цьому час на детальне прочитання. Щоб зрозуміти основну ідею тексту (це стосується текстів у жанрі non-fiction), достатньо проглянути його за технікою оглядового читання skimming. До речі, це працює не лише для іспиту з англійської. Повторюючи матеріал перед іспитом, ми не перечитуємо його детально (фактично це й неможливо, враховуючи обсяг інформації), а переглядаємо, зосереджуючи увагу лише на тому, що засвоїли не дуже добре. На відміну від техніки skimmimg, scanning – вибіркове читання – передбачає, що ви шукаєте в тексті необхідну інформацію. У роботі з тестовими завданнями це дуже важливо, адже ми шукаємо відповідь на конкретне запитання, вчитуємося лише в необхідні нам деталі.

Одна з найпоширеніших проблем при складанні іспиту – це нерозуміння лексики.
Необхідно підключати асоціативне мислення при запам’ятовуванні нових слів, намагатися пов’язувати те чи інше слово з чимось знайомим, подібним у рідній мові. І певна річ, що лексику необхідно вчити тематично. На жаль, запам’ятовування окремих лексичних одиниць не гарантує нам правильне вживання їх у мовленні, тому обов’язково слід вчити слова в  контексті. 

Прививченні лексики одна з найпоширеніших помилок – запам’ятовування того чи іншого слова, не приділяючи уваги його синонімічному ряду. Мовляв, навіщо пам’ятати delicious, yummy, appetizing, savoury та інші, якщо знаємо tasty. Необхідно багато уваги приділяти лексичним вправам, розбирати особливості так званих «слів-пасток», наприклад history- historic – historical, economic – economical. Хибна думка – що вся лексика у тестових завданнях ЗНО буде відомою. Коли виявляється, що це не так, учень починає панікувати. Не слід цього робити. Важливо зосередитися на тих словах, які зрозумілі, і незрозумілість окремих із них може виявитися геть не важливою.

Як свідчить практика, найбільшу складність при виконанні тестових завдань викликає саме брак словникового запасу.

Яким чином швидко збільшити свій словниковий запас?

Треба стати дуже уважним дослідником мови. Кожен текст, який ми читаємо , необхідно досліджувати на наявність нових слів, виписувати їх. Але виписувати їх не просто списком, а робити для особливо цікавих слів своє семантичне поле (різні похідні форми, наприклад, якщо ви виписали для себе нове дієслово, подивіться, якою буде форма похідного іменника, прикметника, з якими іншими словами вони поєднуються, в яких ідіоматичних чи усталених висловах вони зустрічаються, які є синоніми чи антоніми до цього слова. Багато завдань у блоці “Слухання” та « Читання» спираються на знання синонімів, граматики, вміння аналізувати мову як систему. Річ у тім, що різними граматичними конструкціями часто можна передати одне і те ж значення.  

Для успішного виконання завдань  відкритого типу детально знайомимо учнів з критеріями і схемами оцінювання, спеціально розробленими для експертів -екзаменаторів.  Учні повинні чітко знати за що знімаються бали по кожному з критеріїв. Необхідно також тренувати  зв’язність висловлення, правильне вживання необхідних сполучників  і слів-зв’язок , знати специфіку особистого та офіційного листа тощо. Робота в групах, де учні виконують ролі екзаменаторів, аналізуючи та оцінюючи письмові роботи один одного також може бути досить корисною.

Отже, щоб успішно скласти ЗНО, потрібні два аспекти: знання мови та вміння працювати з типовими завданнями. Поодинці вони не працюють. Бажання учня працювати заради досягнення своєї мети також є дуже важливим.