Київ у всі часи приваблював і зачаровував своєю архітектурою. Вона сформувалась упродовж тисячоліття шляхом поступового нашарування різноманітних архітектурних стилів, де вишуканість українського бароко XVII—XVIII століть, строкатість історичних стилів зламу XIX—XX століть, простота стилю конструктивізму, пафосність радянського монументального неокласицизму і функціональність неомодернізму XX століття сплавлені у поетапному розвитку міста^.

Ліцеїсти були зачаровані найціннішими шедеврами Києва (Софійський собор,  Андріївська церква, Михайлівський Золотоверхий собор, Володимирський собор, Золоті ворота, пам’ятник Володимиру, Андріївський узвіз, Маріїнський палац, Верховна Рада України, Кабінет міністрів України, Міністерство закордонних справ України, Національний банк, будинок з химерами, Адміністрація Президента, Хрещатик), більшість з яких, віднесені до об'єктів всесвітньої культурної спадщини.

Після пішої екскурсії відпочивали на Поштовій площі, насолоджуючись дніпровськими хвилями.

Крапив’янська Л.В., учитель історії