Ліцей розпочав свою діяльність у вересневі дні 1993 року, і сьогодні йому вже більше двадцяти п’яти. Чудовий вік: дитячі розваги й юнацькі пустощі вже позаду, сьогодення сповнене яскравими досягненнями, натхненням, невичерпною енергією, майбутнє обіцяє здійснення вражаючих планів…

Скоріш за все це збіг обставин, але досить символічним виглядає той факт, що початок життя закладу відбувається напередодні свята Віри, Надії й Любові, адже саме такі цінності стали визначальними в ліцейському житті.

Ліцей – це Віра. Віра у найкраще в кожному. Віра в те, що колись добро обов'язково переможе зло, адже всі люди – добрі. Віра в те, що рано чи пізно, але ми побачимо пурпурові вітрила і станемо щасливими! Така Віра знищує боягузтво, адже ми пам'ятаємо: «Не бійтеся здаватися кращими¸ ніж ви є насправді. З часом ця маска стане вашим обличчям!..»

Ліцей – це Надія. Надія на те, що усі наші очікування – учнівські, учительські, батьківські – здійсняться. Надія, що зусилля будуть виправданими, учителі – добрими, учні – вдячними, батьки – розуміючими. А учительський хліб, попри твердження одного із колег, перетвориться із чорного і гіркого на білий і солодкий. Секрет здійснення мрій – напрочуд простий і прозорий: потрібна лише щоденна напружена праця над собою. Одним словом, «Вперед і вгору!»

Ліцей – це Любов. Безмежна й непоборна. Усіх до усіх: учнів до батьків та учителів, учителів до учнів, батьків до дітей тощо. І всіх разом – до своєї Батьківщини, свого міста, свого ліцею… Життя, за висловленням Маркеса, «в любові з любов'ю».

Щасливого довголіття тобі, ліцею! Нехай негаразди залишаться в минулому, а здобутки примножаться. Даруй і надалі себе учням, створюй для них дивовижну дворічну казку, що завжди має щасливий фінал. Будь сильним, будь успішним, будь радісним! Будь!