У звіті Всесвітнього фонду природи «Жива планета – 2018» говориться: «Ми перше покоління, яке має чітке уявлення про цінність природи та наш величезний вплив на неї. І можемо стати останнім поколінням, яке здатне діяти, щоб змінити тенденції. Час відтепер і до 2020 року стане вирішальним періодом в історії».

Навчальне заняття з теми «Екологічна політика в Україні» на 2 курсі математичного «А» класу розпочалося з постановки проблемного запитання: «Що можуть уряд України, бізнес, громадські організації, кожний з нас зробити для того, щоб взяти курс на сталий розвиток?»

«У майбутньому кожен з вас стане спеціалістом в певній галузі виробництва. Але найголовніше не ким, а яким бути. Важливо - бути людиною, яка відчуває себе частиною природи, що піклується про стан навколишнього природного середовища, сприяє відновленню та збереженню природи для майбутніх поколінь».

Учні активно включилися в навчальне заняття. Адже заздалегідь до його проведення, вони об’єдналися у 4 групи, кожна з яких отримала завдання – підготувати навчальний проект. Обговорили теми проектів, сформулювали запитання, підібрали матеріали, відео, презентації, які допомогли розкрити сутність проблеми. На занятті учні математичного класу, використовуючи свої знання та досвід з предметів біології і екології, англійської мови, правознавства, математики, додаткову інформацію з Інтернет- ресурсів, за допомогою електронних презентацій та відео презентували результати своєї роботи. Змістовно і правильно розкрили зміст, напрями та принципи діяльності уряду України, міжнародних організацій, громадян України, спрямованих на відновлення, збереження навколишнього природного середовища для майбутніх поколінь.

Розв’язування математичних задач з екологічним змістом, яке провела на занятті учитель математики Симан С.М. , також сприяло формуванню в учнів екологічного мислення. Математичні розрахунки, які проводили учні,  дали їм можливість зрозуміти, як економія та бережливість  допомагають збереженню та раціональному використанню природних ресурсів.

На завершення навчального заняття, після перегляду відео «Крик Землі», учні висловлювали свої думки що потрібно робити кожному громадянину, щоб покращити екологічний стан навколишнього природного середовища в Україні, щоб взяти курс на сталий розвиток.

Дякую учням 2 курсу математичного «А» класу за високий рівень підготовки до проведення навчального заняття.

Учитель біології і екології Кузьменко Г.П.

STEM-освіта, яка об'єднує науку, технології, інженерію та математику, відкриває безмежні горизонти для застосування математичних знань у вирішенні актуальних проблем. Завдяки вдалому впровадженню елементів  STEM-освіти на уроках математики учні отримують не лише теоретичні знання, а й практичні навички, що дозволяють їм стати справжніми інноваторами. Шляхом інтеграції математики у STEM-проекти, учні мають можливість розвивати креативне мислення для вирішення складних проблем, таких як питання зміни клімату та медичних відкриттів, розбудова технологій сталого розвитку. STEM-освіта створює освітнє середовище, де математика стає не лише інструментом, але й ключем до інноваційного мислення та вирішення викликів сучасності.

Дійсно, STEM-підходи на уроках математики можуть збагатити навчальний процес, розвинути критичне мислення та зацікавленість учнів до вивчення предмету. Проте як учителю забезпечити реалізацію елементів STEM-освіти на уроках математики в умовах сьогодення?

 В першу чергу, варто наголосити на важливості використання міждисциплінарних зв’язків з іншими предметами, такими як фізика, хімія та біологія, економіка та фінансова грамотність,  для розвитку інтегрованого розуміння наукових понять.  З цією метою доцільним є використання задач з практичним змістом на уроках, що допомагає учням побачити практичне застосування математичних понять.

Більше того, не менш важливими є робота з математичними програмами (MathCad, GeoGebra) та вивчення можливостей візуалізації даних (Plotly, Tableau), що розвиває дослідницькі навички та відкриває двері до розуміння математики як багатогранної та сучасної науки.

На окрему увагу заслуговує організація дослідницьких проєктів, які дозволяють учням самостійно досліджувати математичні поняття в контексті реальних проблем. Проєкти можуть мати різний характер. Наприклад, фінансові проєкти, де учні можуть досліджувати фінансові концепції, такі як кредити, іпотеки, інвестиції та ризики. Вони можуть проводити аналіз фінансових даних та розробляти стратегії управління фінансами на основі математичних моделей. Використання STEM-підходів може допомогти учням аналізувати складні кризові ситуації, де математика використовується для прийняття рішень в реальному світі, наприклад, при моделюванні економічних процесів або при вивченні теорії ймовірностей в управлінні ризиками.

Статистичні проєкти передбачають обрання учнями тем, пов’язаних зі збором, аналізом та візуалізацією даних. Наприклад, вони можуть досліджувати зв’язок між погодою та продажами, використовуючи статистичні методи, або аналізувати соціальні тенденції за допомогою опитувань та даних з соцмереж.

Проєкти з кодування передбачають наявність в учнів знань з основ програмування та можливостей застосовувати їх для розв’язання математичних проблем. Наприклад, можна створювати програми для обчислення чисел Фібоначчі або візуалізації математичних понять.

Конструкторські проекти, що дозволяють учням використовувати математичні знання для проектування та побудови конструкцій. Наприклад, вони можуть розробляти макети мостів за допомогою геометричних понять, вивчати оптимізацію розміщення та розрахунки навантажень на конструкції. Технічні проекти передбачають можливість учнями створювати проекти, засновані на математичних розрахунках, такі як конструювання роботів або проектування дослідницьких експериментів.

Варто зазначити, що проєктна робота вимагає співпраці в групах, де учні вчаться працювати разом, шукати нестандартні рішення, комунікувати, вирішувати конфліктні ситуації та ділитися відповідальністю. Учні, які працюють над проєктами, можуть бачити результати своєї роботи в конкретних продуктах або дослідженнях, що сприяє підвищенню самооцінки та впевненості. Це ті якості, якими має володіти сучасна та успішна Людина у XXIстолітті.

Завдяки використанню STEM-підходів на уроках математики, можна підтримати учнів у розвитку навичок, необхідних для успішної кар’єри у сфері науки, техніки та інженерії. Лише шляхом інтеграції STEM-освіти у навчальний процес ми зможемо підготувати учнів до викликів сучасного світу.

 

Вчитель математики

 Марина Віра

Понеділок, 12 лютого 2024 07:28

Територія онлайн (не)безпеки!

"Запитаємо в дядечка Googla)" Таким принципом користується суспільство діджиталізованого XXI століття, аби швидко отримати відповідь на будь- яке питання, а також шукати різну інформацію, навчатися, грати, займатися саморозвитком, спілкуватися... Ось той короткий список можливостей, який дає нам віртуальний простір. І щоб використовувати ці блага з користю для фізичного та ментального здоров'я, слід користуватися простими правилами безпечної поведінки в інтернеті.   

Протягом тижня психологом ліцею Світланою Солдатенко та вчителем інформатики Павлом Кіндєєвим проводилися заходи з профілактики кібербулінгу, секстингу, онлайн-грумінгу, сексторшену та інших онлайн небезпек.   

За допомогою вже знайомої гри "Коло безпеки" учні крок за кроком вирішували різні ситуації та створювали власний безпечний віртуальний простір.   

Цікавим та пізнавальним виявився квест "Тест Білборда та кохання в інтернеті", підготовлений освітнім порталом #stop_sextтинг, команда якого працює у сфері освіти, безпеки та освітньо-інформаційних кампаній щодо захисту дітей в інтернеті. Ліцеїсти із запалом шукали підказки, послання, розв'язували різні завдання, дивилися освітнє відео, обговорювали історії героїв, які потрапили в тенета віртуальних злочинців та формулювали правила, як убезпечити себе від загроз в інтернет-просторі. Також діти отримали контакти, за якими можна отримати допомогу в разі онлайн загрози.    Незвичайною для учнів виявилася й віртуальна гра, де головна героїня розказувала про свою історію небезпечного знайомства в інтернеті та те, як вона змогла вирішити цю проблему. У кінці гри ліцеїсти виконали декілька тестових завдань, аби закріпити отримані знання з кібербезпеки.   

Під час заходів не забули згадати й про правила безпечної поведінки в інтернеті в умовах війни: що не можна публікувати, де не можна фотографуватися та інше.    Тиждень безпечної поведінки в інтернеті виявився насиченим та плідним. Сподіваємося, що знання й уміня, які отримали учні, стануть їм у нагоді для створення власного безпечного онлайн простору.

Світлана Солдатенко, психолог ліцею

Для юних гостей, дев’ятикласників закладів освіти міста, 8 лютого 2024 року гостинно відчинилися двері Ніжинського ліцею Ніжинської міської ради ім. М.Гоголя. Зустріч відбулася в теплій атмосфері. Переступивши поріг ліцею, діти опинилися в увазі наших помічників Даніїла Костенка, Станіслава Шугайова, Михайла Дубровного, учнів ІІ курсу математичного А класу. Хлопці забезпечили веселий супровід та коротеньку екскурсію дорогою до затишної аудиторії, де відбувся захід.

Павло Вікторович Кіндєєв, учитель інформатики та технологій, розпочав першу зустріч із майбутніми ліцеїстами з правил безпеки в стінах ліцею під час оголошення повітряної тривоги, провів знайомство всіх учасників один з одним. З Юлією Петрівною Осталецькою, учителькою математики, отримали коротенький екскурс світом геометричних фігур. Рандомним способом, орієнтуючись на колір многокутника, який діти тримали в руках, створили команди, визначили лідерів і «Дракони», «Тигри» й «Пінгвіни» почали виборювати своє місце на п’єдесталі.

Подорож глибинами точних наук здійснилась у формі гри для навчання https://kahoot.com. Завдання занурили гравців у природу фізичних явищ, історію математики й інформатики, з’ясували розуміння математичних понять і знання комп’ютерної термінології, продемонстрували зв’язок точних наук із літературою, географією, історією, сприяли створенню умов для розвитку уважності та винахідливості під час розв’язування окремих задач, відкрили секрети успіху та елементи маркетингу й реклами сучасного бізнесу, інформаційних ресурсів.

Висловлюємо подяку Світлані Михайлівні Симан та Олені Володимирівна Чорненькій, учителям математики, Віктору Миколайовичу Закалюжному, учителю фізики за підготовку завдань і смаколиків із передбаченнями та підтримку під час зустрічі. Захоплюємося Веронікою Рашко, ученицею ІІ курсу математичного А класу, її майстерністю фотографування, вмінням компонувати й створювати шедевральні ролики про ліцейські заходи.

Щирі усмішки, позитивні емоції, дружня підтримка сприяли вдалому проведенню вояжу такими складними й водночас цікавими науками. Зрозуміло, щоб діти стали успішними, потрібно створити умови для їхнього розвитку й навчити використовувати стандартні знання в нестандартних ситуаціях. Ми з колегами старанно й відповідально працюємо в цьому напрямку.

Юлія Осталецька, учитель математики ліцею

Четвер, 08 лютого 2024 22:48

Секрети перемоги

Вектор уваги сучасних освітян, зокрема вчителів української мови, спрямований на формування в учнів предметних компетентностей на тлі засвоєння соціокультурного досвіду, утіленого в мовній формі. Важливість цього аспекту відображено в навчальній програмі з української мови для 10–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання (рівень стандарту), де поряд з очікуваними результатами навчальної діяльності, орієнтовним розподілом годин на вивчення окремих тем розділів і змістом навчального матеріалу мовної та мовленнєвої змістових ліній представлено соціокультурну змістову з наскрізними лініями.

Ключовим аспектом соціокультурної методики навчання української мови небезпідставно вважають лінгвокультурологічний, адже він показово демонструє взаємозв’язок мови й культури. Тож опанування учнями української мови як національно-культурного феномену має стати серйозним підґрунтям для становлення їхньої культурної ідентичності, громадянської позиції, формування українознавчого світогляду, патріотичних почуттів.

Названа змістова лінія динамізує складний, тривалий і багатогранний процес інкультурації, тобто опанування соціокультурного й етнокультурного досвіду, свідомого входження в національну культуру. Безумовно, цей процес передбачає прилучення до духовних надбань у різних ситуаціях, іноді навіть невербальних: живе спілкування рідною мовою, читання літератури, перегляд фільмів, вистав, зразків образотворчого мистецтва, слухання музичних творів, ознайомлення з традиціями, звичаями, віруваннями, відвідування музеїв, виставок тощо. Знання базових елементів культури (національних звичаїв, традицій, реалій), інтерпретація різних її виявів через мову, уміння бачити в мовних формах специфіку культури народу, здатність порозумітися мовою, яка репрезентує цю культуру, є очевидним показником лінгвокультурної компетентності особистості. Освітній процес, звісно ж, динамізує і спрямовує засвоєння культурних норм та цінностей учнів.

Методичний інструментарій лінгвокультурологічного розвитку старшокласників на уроках української мови доволі широкий. Скажімо, пізнавальне й розвивальне значення має традиційне застосування як дидактичного матеріалу національно й культурно маркованих мовних засобів – фразеологізмів, прислів’їв, приказок, афоризмів, прецедентних власних назв, символічних номінацій, етнографічної, діалектної лексики, що виражає регіональну й національну самобутність української культури або ж експлікує загальнолюдські цінності. Регулярна лексикографічна робота над словами й фразеологізмами, пов’язаними з ціннісно-культурним мовним простором, розширює кругозір здобувачів і виробляє навички пошуку, оброблення, зіставлення інформації, інтерпретації мовних і мовленнєвих фактів.

Найбільш ефективною для лінгвокультурологічного розвитку учнів є робота з текстами як одиницями фіксації та обміну інформацією, впливу на адресатів, трансляторами культури. Тексти дають можливість не лише засвоїти нові знання з предметної теми, а й збагатити словниковий запас, удосконалити граматичну й риторичну вправність; розширити кругозір, розвинути мовлення й асоціативне мислення, творчі здібності; сформувати моральні й естетичні цінності; пробудити інтерес учнів до культури, історії, звичаїв, традицій народу. Тож у доборі навчального матеріалу важливо дотримуватися принципу культурної репрезентативності, тобто дбати про наповненість текстів актуальною для старшокласників інформацією, їх жанрово-тематичну різноманітність, зручність у роботі з ключовими словами або концептами, що відповідає переліку програмних тем, поданих у соціокультурній змістовій лінії.

Під час роботи з текстами, їх створенням і перетворенням, учитель має можливість реалізувати у рамках соціокультурної змістової лінії у груповій та індивідуальній роботі найрізноманітніші лінгвокультурологічні теми, як-от: «Українська мова й відображена в ній національна культура», «Як відновити джерела формування високої мовної культури», «Словники – музеї слів», «Краса довкілля в слові», «Естетична функція слова», «Магія українського слова», «Відновлення історичної пам’яті та формування почуття національної гідності», «Повага до національно-культурних цінностей інших народів» тощо (10 клас); «Мовна мода і мовний смак», «Культурний простір (моєї родини, мого міста, України)», «Національний дух культурного простору України», «Естетичний смак українців у слові, побуті, одязі», «Підтримування самобутності культури українського народу», «Бережне ставлення до культурного спадку», «Доброму добра пам’ять», «Професійна мораль», «Моральні чесноти українців», «Скарби, що визначають сенс життя», «Нове в культурі мого народу», «Наслідування чи ігнорування традицій» тощо (11 клас).

Доречне залучення інтерактивних методів, зокрема ігрових елементів, моделювання ситуацій, дискусій, аналізу історій та ситуацій, освоєння культурологічної реалії через рефлексію, віртуальних подорожей, спрямованого читання, припущення на основі ключових слів, доповнення чи продовження тексту, інформаційного пошуку, презентації-візуалізації, мозкового штурму, мікрофона, кола ідей, акваріуму тощо. Інтегрування дидактичних методів під час роботи над текстами чи політекстами на лінгвокультурологічну тематику відповідно до навчально-виховних цілей дає змогу системно формувати мовну особистість.

Отже, навчання старшокласників української мови як чинника соціокультурного розвою забезпечує їхній лінгвокультурологічний розвиток, духовно-інтелектуальне становлення. Ефективному формуванню компетентної мовної особистості сприяє збалансована, креативно організована система методів і прийомів для реалізації соціокультурної змістової лінії українськомовної освіти.

 

Надія Пасік,

учитель української мови

Web Analytics
monarchy-univalent