Із нагоди відзначення 20 листопада Всесвітнього дня дитини учні Ніжинського ліцею Ніжинської міської ради при НДУ імені Миколи Гоголя долучилися до Марафону написання листів на підтримку дітей кримськотатарського народу, Донбасу та всіх дітей, які борються за збереження своїх прав. Дописувачами стали учні 1 курсу лінгвістичного та історичного класів, 2 курсу природничого, математичного, історичного та лінгвістичного класів. Це листи-звернення до ровесників, усіх мешканців нашої держави, Президента України і навіть до загарбників українських земель. Кожна дитяча душа була переповнена емоціями: на папері виливалися біль, співчуття, хвилювання за майбутнє постраждалих. Як виявилося, ліцеїсти глибоко обізнані з перебігом військово-політичних подій у вказаних регіонах. Щирі слова із вуст дітей здатні збуджувати мозок дорослих, проникати глибоко в серце: «Я вірю в те, що одного дня кожна дитина прокинеться від маминого доторку, а не від пострілів чи вибухів снарядів» (Яна Канахівська, 2 курс лінгвістичного класу).
У Декларації прав людини наголошується на особливому захисті дітей. В Україні існує посада Уповноваженого з прав дітей. Із початком російської агресії в деяких регіонах обмежуються права молодшої категорії населення. Найбільші обмеження відбуваються на окупованих територіях в ОРДЛО. У новинах псевдо республік вихваляють свою «сильну армію», у якій частину солдатів складають підлітки від чотирнадцяти років, що є прямим порушенням прав людини. Дітям забороняються будь-які висловлювання проти їх режиму. Звісно, пересічні українці не мають великого впливу на події, що відбуваються на Сході, але кожен написаний лист хоч трохи зменшить страждання того, хто прочитає слова підтримки (Володимир Самойло, 2 курс історичного класу).
Учень 1 курсу історичного класу Андрій Зоценко закликає всіх громадян нашої держави: «Досить терпіти грубі порушення Конвенції ООН про права дитини й людської гідності! Терпіння «порожніх» звинувачень і погроз лише завдають шкоди дітям. А вони мають повне право на визнання захисту власних інтересів, на безтурботне дитинство». Учениця цього ж класу Анжеліка Покальчук пише про дітей, у яких дзвінок із уроку замінився сигналом тривоги, дорога зі школи додому стала «російською» рулеткою, раніше така приємна кримська вода запахла мороком. Ліцеїстка запевняє, що ці діти ще напишуть нову історію білим по чорному.
Діти – квіти життя. Вони є основою будь-якої нації. Ми повинні їх оберігати й допомагати боротися за свої права.
Класний керівник 2 курсу математичного класу Бережняк В.М.
