Версія для друку
Неділя, 24 червня 2018 06:37

Життя як мить…

Оцініть матеріал!
(4 голосів)

Сміються сльози на моїм обличчі,

І тане смуток, в щастя порина.

Буденне почуття, всім звичне,

А біль у серці не мина.

 

То біль, бо ви дорослі стали,

Бо відлітаєте у світлу височінь.

То біль, але не біль печалі,

Бо перед вами мудра далечінь…

 

У прощальному вальсі юності 23 червня закружляв ліцей. Сльози радості, посмішки щирості, оплески вдячності випускників і батьків панували цього вечора в привітній, затишній залі НДУ ім.М.Гоголя.

Пригадали минуле… цікаве минуле, різнобарвне минуле, веселе минуле… Перше «здрастуй», перше «боюсь», перша дванадцятка, перша двійка, перше кохання, перше розчарування, перше «прощай»… Словом, було, що згадати та розповісти майбутнім першокурсникам, адже наші ліцеїсти завжди ведуть перед – і в навчанні підкорюють нездоланні вершини, і у спорті завжди тільки перші!

Тож зустрічай, доросле життя, мужню ліцейську юнь, яка несе з собою море ніжності, океан доброти, безмежність знань!

Учитель української літератури Даньшина Т.М.

 

Прочитано 935 разів