«В Нежине, вынырнув из-под колес вагона, с таинственным и взбудораженным лицом выскакивает мальчишка. Под мышками у него два бочонка с солеными огурцами.
-Пятнадцать лимонов!- пищит мальчишка.
- Давай их сюда! – радостно кричат пассажиры, размахивая деньгами.
Пассажиры устремляются в погоню за нежинскими огурцами и покупают их без нарушения правил и с нарушением таковых…»
Михайло Булгаков
Традиційно День міста збирає до себе на гостину усю ніжинську родину, до того ж у цей день ми стали учасниками п’ятого фестивалю-конкурсу «Його величність, Ніжинський огірок!» - справжнього свята творчості, радості, доброчинності. Кому ж, як не нам, ніжинцям, славити огірок, який із 17 століття оселився на щедрій українській землі. Різноманітні виставки, великий асортимент домашніх рецептів та смачні дегустації були присмачені фантазією ніжинців та національним колоритом.
Чудо-огірок об’єднав у цей день і нашу дружну ліцейська родину. «Гей, підходь, не пошкодуєш, смакоту у нас скуштуєш! Цей смарагдовий ріжок – Ніжинський наш огірок», - запрошували до цікавої експозиції усіх охочих члени учнівського самоврядування ліцею та учні ІІ курсу історичного класу. Ми дивували учасників фестивалю оригінальними стравами з огірка, колоритними огірковими композиціями та українським самобутнім гумором, уславляючи Його Величність. Талановиті ліцеїсти, заряджені позитивом, натхненно, креативно презентували найголовніший овоч нашого краю, який став національною гордістю й візитівкою Ніжина. «Смачний, хрумкий смаколик цей, свіжий і консервований, а ще приваблює людей, як з салом скомпонований», - рекламували огірковий хрумтик учні ІІ курсу математичного класу.
Огірковий майдан цього сонячного осіннього дня ще довго вирував, танцював і співав, а древній й завжди юний Ніжин пишався своїми земляками.
