Перебуваючи зараз за кордоном, я почав по- справжньому цінувати ті моменти, на які раніше міг навіть не звертати уваги. Звичайний візит до бабусі, застілля з рідними - тепер можуть лише снитися. Буденна прогулянка з друзями чи сім’єю - стала мрією. Прокинутися вранці й піти сонним до ліцею - це те, чого так сильно бракує! Щодня розумію, що знаходжуся в чужій країні, усе, що мене оточує, не дає змоги почуватися радісно, адже я - не вдома. Розуміння того, що зараз я в безпеці, а комусь цього так сильно не вистачає, - не покидає мене. Здавалося б, з'явилась можливість закріпитися в Європі й побудувати собі нове майбутнє, проте якою ціною?
Душа і серце належить лише Україні! Не маючи змоги повернутися зараз, я впевнений, що ця можливість з'явиться трохи пізніше.
Повернувшись додому, у першу чергу навідаю всіх тих, кого люблю, і я переконаний в тому, що всі ті нові моменти, які будуть з'являтися в моєму житті, буду цінувати по-справжньому, по-новому.
Україна переможе!
Слава Україні!
Заболотній Данило, учень 2 курсу історичного класу